Як українці своєю стійкістю дивують ізраїльтян, яких важко чимось здивувати — дослідник історії Руслан Шаріпов

У новому документальному проєкті «Україна майбутнього. Переграти агресора» автори відвідали Ізраїль, Кувейт, Південну Корею та Німеччину, щоб дізнатися, як побудувати сильну, прогресивну країну під час війни. Прем'єра відбулася на телеканалі 2+2.

Ведучий проєкту та дослідник історії Руслан Шаріпов розповів, яка країна вразила його найбільше, де команду мало не затримала поліція та що іноземців дивує в українцях.

— Руслане, як виникла ідея проєкту?

— Наприкінці весни минулого року до мене зателефонував колега і генеральний продюсер проєкту Акім Галімов. Це він вперше озвучив таку ідею. Потім, коли вже розпочалася глибша розробка цієї теми, ми переконалися, що на правильному шляху. Після того, як наші сили оборони вигнали росіян з північних областей, відправили на дно крейсера Москву, в інформаційному полі почали з’являтися статті, де автори розмірковували про майбутнє України і все частіше ставили запитання: а що буде після нашої перемоги? Навіть коли ми вийдемо на кордони 1991 року, росіяни нікуди ж не дінуться і далі залишатимуться нашим сусідом. Як нам в майбутньому співіснувати з цим агресивним сусідом?

Сьогодні, коли минув вже рік після широкомасштабного вторгнення росії в Україну, а росіянам не вдається досягнути жодної з заявлених цілей, ці запитання стають іще актуальнішими. Нещодавно я натрапив на інтерв'ю мера Харкова українській редакції BBC. Журналіст розпитував у Ігоря Терехова про майбутнє. Мовляв, Харків знаходиться за 40 кілометрів від кордону з росією і це може заважати розвитку міста. З одного боку, це так, адже 40 кілометрів — це відстань, яку долають снаряди реактивної системи залпового вогню Град і навряд чи буде багато бажаючих жити та розвиватися в місті, де існує постійна загроза такого обстрілу. Але, з іншого боку, є приклад Сеула, столиці Південної Кореї. Там аналогічна безпекова ситуація, що і в Харкові. Відстань від Сеула до кордону з Північною Кореєю так само 40 кілометрів, а у агресивного сусіда на озброєнні ще й тисячі установок Град. Диктаторський режим Північної Кореї міг би завдати дуже великої шкоди Сеулу, навіть не проводячи наземної наступальної операції. Але подивіться на Сеул сьогодні, це одне з найбагатших та найсучасніших міст світу. Коли ми побували там, то я зрозумів, що перейматися за своє майбутнє мають не харків'яни, а мешканці умовного Бєлгорода, по той бік кордону.

В Південній Кореї нам вдалося відвідати демілітаризовану зону. Це смуга завширшки два кілометри вздовж всього кордону. З боку Південної Кореї в демілітаризованій зоні є стара обсерваторія на підвищені, і з неї дуже добре видно в бінокль, що відбувається у сусідів. Стояв лютий мороз. Ми багато знімали і через мінусову температуру в мене до крові потріскалися руки, але коли я глянув у бінокль, то був спантеличений побаченим. Це була приблизно 9 ранку, по той бік кордону північнокорейці з'їжджалися на велосипедах в центр невеликого поселення. Там не було жодної автівки. З транспорту тільки велосипеди. Можна собі лише уявити, як воно — їхати на велосипеді в такий лютий мороз.

У росіян на пропагандистських каналах вже розпочалася істерика через черговий пакет санкцій, який забороняє ввезення в країну смартфонів дорожче 300 доларів і до того ж великого переліку побутової техніки. Якщо вони й далі будуть такі пасивні, а путінський режим збережеться там надовго, то моя їм порада — нехай вже зараз починають запасатися велосипедами.

— Яка країна вразила вас найбільше?

— Кожна країна по-своєму унікальна, але Ізраїль та історія їхньої боротьби після проголошення Незалежності вразила мене найбільше. З 1948 року держава Ізраїль воювала зі всіма своїми сусідами: Ліваном, Сирією, Йорданією, Єгиптом і навіть Іраком. Одразу після проголошення Незалежності регулярні армії сусідів пішли на Ізраїль об'єднаною коаліцією. Це при тому, що сам Ізраїль на той момент тільки почав розбудовувати єдину регулярну армію. Становище було дуже хитке. В ізраїльтян було недостатньо зброї та боєприпасів, щоб стримувати цей наступ.

Нещодавно американська розвідка розсекретила таємний звіт, який тоді поклала на стіл Президента США Трумена. Аналітики ЦРУ в цьому звіті прогнозували, що євреї протримаються в боротьбі проти арабських країн не більше двох років. Але Ізраїль не просто протримався, але й переміг у тій війні.

Військовий експерт Давид Ґендельман розповів мені одну історію з тих часів, в яку я довго не міг повірити. Щоб захистити свою незалежність, Ізраїль діставав зброю як міг: щось викрадали, щось купували нелегально. Так, до Ізраїлю завезли навіть партію зброї, якою до того воювали нацисти. Це були танки Hotchkiss. Військової техніки в євреїв було так мало, що їх не зупинило навіть те, що придбаними танками користувалися нацисти — злочинці, які ще кілька років тому заганяли євреїв у концентраційні табори та газові камери.

Попри дефіцит техніки Ізраїль ту війну виграв. Араби ж після своєї поразки задавалися питанням: як так вийшло, як їх спіткала така катастрофа? Існує так званий звіт іракської парламентської комісії, яка була створена з метою дослідити причини арабської поразки. В тому звіті араби визнають, що основна причина була в тому, що для євреїв це було питання виживання. Вони доклали неймовірних сил, щоб мобілізувати всі ресурси — як людські, так і матеріальні.

— Чи ділилися ви досвідом українців, які зараз намагаються адаптуватися до нових умов і продовжують вести бізнес, розвивати технології? Чим були здивовані іноземці?

— Під час підготовки сценарного плану ми мали попереднє онлайн інтерв'ю з Інбал Аріелі, авторкою популярної книги Хуцпа. Чому Ізраїль став світовим центром інновацій та підприємництва. Книга настільки популярна, що вже вийшла декількома мовами. Коли під час розмови я показав пані Аріелі її книгу, видану в українському перекладі, вона дуже здивувалася. Авторка знала, що право на видання книги були придбані українським видавництвом рік тому, але не могла повірити, що у воюючій країні книгу надрукували і вона є в продажу. Сьогодні українці своєю стійкістю дивують навіть ізраїльтян, яких важко чимось здивувати.

Повне інтерв’ю Руслана Шаріпова читай у виданні NV

Читай також:

• Переграти агресора: як Ізраїлю, Кувейту та Південній Кореї вдається успішно розвиватися та залишатися незалежними із божевільними сусідами?
• Продюсер Акім Галімов розповів про сценарії перемоги України та чому варто подивитися новий проєкт – «Україна майбутнього. Переграти агресора»
• Телеканал 2+2 покаже документальний проєкт «Культурний код»