Продюсер Акім Галімов розповів про сценарії перемоги України та чому варто подивитися новий проєкт – «Україна майбутнього. Переграти агресора»

6 березня о 16:00 на 2+2 продюсер Акім Галімов та його команда презентують документальний фільм «Україна майбутнього. Переграти агресора». Ведучий проєкту та дослідник історії Руслан Шаріпов проаналізував досвід Південної Кореї, Ізраїлю, Німеччини та Кувейту, які пережили спустошливі війни, а потім були вимушені жити поруч з «агресивним сусідом». Проте це не завадило їм перевершити самих себе під час відбудови.

Чи зможе Україна повторити унікальний досвід держав, які десятиліттями перебувають у стані воєн і конфліктів, проте не припиняють вражати світ своїми досягненнями? Як має змінитися і вже змінюється Україна, аби захистити себе від сусіда-терориста й мати шанс на велике майбутнє?

Автор документально-історичних проєктів, сценарист і продюсер Акімом Галімовим розповів, чому варто переглянути новий проєкт.

- Акіме, що нового і цікавого ви нам покажете в спецпроєкті «Україна майбутнього. Переграти агресора»?

- Ми покажемо чотири можливих варіанти для поствоєнного відновлення України. Та найголовніше – можливі варіанти подальшого співіснування з таким агресивним сусідом, як Росія.

Якщо відверто, ми не знаємо на сто відсотків, що буде далі. Навіть коли ми переможемо, вийдемо на наші кордони і зафіксуємо їх, ворог нікуди не зникне і в майбутньому, можливо, буде готувати новий наступ. Ми не можемо достеменно знати, розвалиться Росія чи ні. Сценарії можуть бути різними.

Саме тому наша знімальна група на чолі з ведучим Русланом Шаріповим, який безпосередньо займався розробкою сценарію, вирушила до чотирьох країн – Ізраїлю, Кувейту, Південної Кореї та Німеччини. Ці країни перебували чи й досі перебувають точно в такій же ситуації, як і ми зараз.

Малесенький Ізраїль, приміром, у першу арабо-ізраїльську війну один протистояв семи країнам, які сунули на нього з усіх боків і хотіли знищити. Ситуація у нього була ще складнішою, ніж наша. На той момент Ізраїль не мав ані потужної зброї, ані техніки, і найголовніше – не було підтримки світу.

До того ж, експерти розповідали нам, що в часи тієї війни було ембарго на поставку зброї до Ізраїлю. Країні потрібно було захищатися від кількох агресорів, але ніяка зброя в Ізраїль не постачалася. І вони придумували різні, абсолютно неймовірні варіанти, як знайти зброю, які за тодішніми законами були за межею легальності. Підробляли контракти, придумували, що вони їдуть знімати фільми, орендуючи таким чином техніку і переганяючи її таємно в Ізраїль. Включали креатив, бо розуміли, що на кону стоїть життя їхньої країни. Тому у фільмі ми розкажемо, як вдалося вистояти Ізраїлю і як він живе зараз під постійними терористичними атаками.

Наша експертка в Ізраїлі дуже класно сказала: «Ми виробляємо дуже багато різних продуктів для світу, і він не буде чекати, поки у нас повітряна тривога чи інше щось погане відбувається, ми мусимо робити свою справу. Ми маємо жити, наш бізнес має працювати, від цього залежить дуже багато важливих речей». Після цих слів розумієш – і ми зможемо, і в нас все буде добре.

Або, наприклад, Кувейт. Армія Саддама Хусейна просто розчавила цю країну. Саддам Хусейн, як і Путін по відношенню до України, не визнавав Кувейт самостійною державою і вважав, що це частина Іраку. Зрештою Хусейна повісили, а Ірак виплатив Кувейту репарації. Непоганий варіант, як на мене.

Сьогодні Кувейт – одна з перлин Перської затоки. І дуже цікаво, як з повної руїни, яку там зробив Саддам Хусейн, ця країна стала наче країною з майбутнього, хоча у 1990-му там не було жодного цілого будинку.

Досвід Південної Кореї теж дуже цікавий. От уявімо, що завтра Путін помирає, а його посіпаки – всілякі наришкіни, шойгу – залишаються. Цей режим може існувати ще десятиріччями. І Південна Корея – це яскравий приклад того, як країна може жити поруч з режимом, який не змінюється вже понад пів століття та ще й погрожує ядерною зброєю. Це теж може бути нашим майбутнім – Росія залишиться, і вони постійно будуть нам погрожувати. Але, незважаючи на постійні погрози та небезпеки, Південна Корея – в топ-10 країн за рівнем економіки. Тому нам було цікаво дослідити, як таке можливо.

Німеччину ми вже розглядали в історичному контексті. Дуже довго Німеччина була розділена на Східну і Західну берлінським муром. То ж нам було цікаво дізнатися, як проходила інтеграція земель і, найголовніше, людей, які, якщо говорити про НДР, багато років перебували під впливом Радянського Союзу, російської пропаганди, де Штазі робила з людьми жахливі речі. Насправді – це те, з чим ми стикнемося у майбутньому, коли звільнимо Крим і Донбас. Тому нам вже треба думати над інтеграцією цих територій і людей, які там живуть.

Ми варимося в цьому жахливому котлі, і нам здається, що така біда звалилася тільки на нас, що тільки нам не пощастило жити з таким агресивним сусідом. Але насправді багато країн проходили такий самий шлях. Більш того, якщо ми подивимося на ці країни, всі вони після важких потрясінь, трагедій стали набагато потужнішими. І це вселяє величезну надію.

- І який ваш висновок – зможе Україна повторити досвід держав, про які ви розповідаєте? І що, можливо, потрібно робити вже зараз, щоб цей шанс у нас був?

- Я впевнений, що Україна не просто повторить цей досвід, вона стане ще більш успішною. Ізраїль сьогодні є суперрозвиненою країною. У нас вихідні позиції навіть кращі, ніж були в Ізраїлю в момент найбільших воєн. У нас є шалена підтримка світу, у нас дуже потужні Збройні сили, і ми все ж таки географічно пов’язані зі світом, який нас підтримує.

Найголовніше, що ми побачили спільного, коли військово слабші країни перемагали сильніших, – це воля народу, мотивація. Патріотизм і бажання боротися за свою країну – це було основним чинником і в Ізраїлі, і в Кувейті. У нас з патріотизмом і бажанням боротися за свою країну точно все добре. Якщо ми хочемо вижити, маємо стати потужною сучасною державою, і саме мотивація стане основним чинником повоєнного відновлення.

Конкретні кроки ми покажемо у фільмі, не хочу відкривати всі карти (посміхається). Але передусім повинна бути креативність у підходах – у підходах до оборони, відновлення економіки, лібералізації ринку і так далі. І креативність у нас є, принаймні, це видно з того, як ми вирішуємо проблеми. Ми маємо бути креативними, гнучкими, моментально реагувати на те, що відбувається, і постійно коригувати свою реакцію на ці виклики. Бо креативність – це наш козир, який сильно відрізняє нас від росіян.

Що сформувало росіян такими жорстокими, недалекими, цинічними та брехливими? Чому історія нас, українців, нічому не вчить? Про це та більше читай у повному інтерв’ю Акіма Галімова виданню kp.ua

А також дивися вже сьогодні, 6 березня, о 16:00, на каналі 2+2 - проєкт «Україна майбутнього. Переграти агресора».

Читай також:

• «Записка про древню руську мову»: російський псевдоісторик намагався знищити українську історію, але йому завадила українська інтелігенція
• Росія слідами нацистської Німеччини: що таке рашизм, та як його будуть витягати з голів росіян після перемоги України?
• Географія неблагонадійності: чому росія полюбляє депортацію та активно нею займається у всі часи?