Сучасна наука дедалі сміливіше заявляє: жити довго та повноцінно — не фантастика, а цілком досяжна мета.
Якщо раніше століття вважалося поважним віком, то зараз геронтологи розглядають перспективу активного життя до 115 років як цілком реальну. Про те, як цього досягти, і що про це говорять українські вчені, читайте далі.
Прагнення людини до довгого життя сягає корінням глибоко в минуле. Як зазначає заступник директора з наукової роботи Інституту геронтології Олександр Галушко, ідея створення подібної наукової установи виникла ще в 30-х роках минулого століття.
«Наш інститут був задуманий ще в 30-х роках, — розповідає пан Галушко. — Замишляв його зробити Сталін разом з Олександром Олександровичем Богомольцем. Богомолець вважається одним із фундаторів геронтології як науки. І Сталін йому дуже сильно довіряв і мріяв сам прожити більше 100 років. Але Олександр Олександрович Богомолець помер у віці 65 років. І Сталін дуже на нього образився за це, навіть назвав зрадником ідеї довголіття».
Попри такий драматичний поворот, роботи Богомольця не залишилися безслідними. Вже у 1958 році в Києві було відкрито один з перших у світі Інститут геронтології, який досі активно досліджує механізми уповільнення старіння та пошуку шляхів до довголіття.
Чотири стовпи довголіття: що каже наука?
За словами науковців, досягнення віку в 115 років з високим рівнем активності залежить від кількох ключових факторів: генетика, здорове харчування, фізична активність та позитивний психоемоційний стан.
Генетика безперечно відіграє свою роль, визначаючи певні схильності та базові ресурси організму. Однак це не вирок, і навіть без ідеальної спадковості можна значно покращити якість і тривалість життя, впливаючи на інші чинники.
Здорове харчування є фундаментом для повноцінного функціонування всіх систем організму. Багата на вітаміни, мінерали та антиоксиданти їжа, збалансований раціон, що обмежує шкідливі продукти, є життєво необхідним для підтримки молодості клітин і тканин.
Особливу увагу науковці приділяють фізичній активності. «Не менше 8 000 кроків за добу людина має проходити», — наголошує Олександр Галушко. Це не просто рекомендація, а життєва необхідність для підтримки здоров'я.
«Фізично активна людина забезпечує мозок постійним надходженням поживних речовин через гарний кровотік. Сприяє і більш такому позитивному настрою», - пояснила механізм впливу руху на мозок нейробіологиня, фізіологиня та викладачка КНУ ім. Т.Г.Шевченка Вікторія Кравченко.
Достатній кровотік означає краще постачання кисню та глюкози до мозку, що є запорукою його ефективної роботи та запобігає віковим змінам. Крім того, фізична активність сприяє виробленню ендорфінів, що покращують настрій і знижують рівень стресу.
Не менш значущим фактором є позитивний психоемоційний стан. Хронічний стрес, депресія та негативні емоції згубно впливають на організм, прискорюючи процеси старіння на клітинному рівні. Вміння керувати стресом, знаходити радість у житті, підтримувати соціальні зв'язки та мати позитивний погляд на світ — усе це відіграє ключову роль у досягненні довголіття.
І прикладів тих, хто перейшов відмітку у 100 років у світі чимало. А ще вони ламають усі сучасні стереотипи старіння. Більше про це – в проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
- Сміються в обличчя віку: як сучасні пенсіонери змушують молодь заздрити своєму життю
- Від африканського села до світових подіумів: як 80-річна бабуся із Замбії стала світовою сенсацією та іконою стилю
- Секрет вічної молодості від власниці титулу «найкрасивіша бабуся»: як 65-річній одеситці вдалося зупинити старіння?
