«Хочеться, щоб таких проєктів було більше», - Антоніна Хижняк про серіал «Я – Надія»

Я - Надія
«Хочеться, щоб таких проєктів було більше», - Антоніна Хижняк про серіал «Я – Надія»
Поширити в соціальних мережах:

«Я – Надія» – це історія про працівників швидкої допомоги…

На роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну, 24 лютого о 19:30 на каналі 2+2 відбудеться прем’єра чотирисерійної воєнної драми «Я – Надія». Серіал розповість про відчайдушних медиків екстреної допомоги. Одну з головних ролей зіграла Антоніна Хижняк. Акторка розповіла про спільну роботу з Іриною Мак, її героїню та моторошні зйомки в Ірпені.

В розмові про роботу над першим серіалом в Україні, що зняли під час повномасштабного вторгнення, Антоніна Хижняк прокоментувала важливість цього проєкту. За її словами, «Я – Надія» допоможе глядачам пережити емоції та виплеснути їх.

«Я – Надія» – це історія про працівників швидкої допомоги, які попри страх і втому, попри обстріли й бомбардування під час війни мужньо рятують життя людей. На ідею серіалу авторів Артема Кобзана й Андрія Віштака надихнула історія 22-річної фельдшерки Анни Андрющенко, яка у перші місяці війни працювала у харківському Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Маючи змогу евакуюватися, дівчина не залишила рідне місто, цивільних і військових, які опинилися у самому пеклі бойових дій та потребували екстреної медичної допомоги.

Повідомляється, що серіал знятий за рекордні терміни. Від початку появи ідеї до прем’єри пройшло 5,5 місяців, стрічку зняли за 22 зміни. У серіалі були залучені медики швидкої допомоги, які консультували акторів і творчу команду проєкту. У Харкові та на деокупованих територіях Київської області задля безпеки знімальної групи на майданчику були присутні представники МВС.

Наймасштабніша сцена з порятунку людей після прильоту була знята в будинку з автографом Бенксі в Ірпені. У всіх сценах, що знімали біля зруйнованих будівель, брали участь рятувальники, працівники Ірпінського ДСНС.

Інтерв’ю з Антоніною Хижняк про серіал «Я – Надія»

Вітаю вас! Де ви зараз і як почуваєтеся?

Я там, де і була весь цей час. Живу під Києвом, в місті Українка. З 24 лютого нікуди не виїжджала. Зараз в очікуванні якихось позитивних змін, новин з фронту. Я, як і всі українці, починаю ранок з того, що моніторю новини: як там наші хлопці, що їм треба, намагаюся допомагати тим, чим можу.

Також готуюся до прем’єри серіалу «Я – Надія» для каналу 2+2, хочеться, щоб таких проєктів було більше. Зйомки дуже допомагають бути в тонусі й дають змогу фінансово протриматися самим і донатити хлопцям на передовій. Загалом усі актори зараз в очікуванні нової пори, бо зазвичай навесні запускається кіновиробництво.

Ви згадали про 4-серійну драму «Я – Надія», в якій зіграли одну з головних ролей. Як розпочалася ваша історія із цим проєктом?

Восени кастинг-директор Орина Петрова надіслала мені самопроби, я переглянула матеріал і записала відео. Після чого мене запросили на парні проби з претендентками на головну героїню. Якщо я не помиляюсь, на мою роль був найбільший кастинг. Мене ж затвердили майже відразу.

Розкажіть про свою персонажку. Хто став прототипом вашої героїні?

Моя героїня – Олена, їй близько 30 років, у неї є чарівний син Дмитрик та чоловік-військовий. У 2014 році їм довелося тікати зі Сніжного (Донецька область) до Харкова, де їх знову наздоганяє війна. Вони прекрасно усвідомлюють, хто ворог. З початку повномасштабного вторгнення Олена йде волонтером у швидку, її ставлять напарницею до головної героїні – Надії.

Олена має велике бажання, знання, але практики й прямого контакту з потерпілими в неї не було. Тому спершу під час викликів вона може чогось не знати або забути – це дратує Надію. Але зрештою під час роботи вони стають ближчими та розуміють, що разом їм легше впоратися з жахами війни.

У моєї героїні прототипа не було. Це збірний образ медиків, медиків-волонтерів, які під час війни рятують життя. А от у Надії прототип є – це 22-річна фельдшерка з Харкова Анна Андрющенко, яка у лютому 2022 відмовилася виїжджати з міста через власне переконання, що її головний обов’язок бути на службі й допомагати людям.

Під час зйомок ви знайомилися з Анею?

Так, вона приїжджала до нас на майданчик. Ми буквально обліпили її й вслухалися в кожне слово. Вона розповідала свою історію, ситуації з викликів, які, до речі, є в нашому сценарії. Ми не мали на меті знімати документальний проєкт, бо це художній фільм, але деякі ситуації зображені у серіалі досить правдоподібно. Нам було важливо почути саме її версію подій. Зараз ця зустріч викликає в мене тільки теплі спогади, бо та Аня у житті дуже ніжна, спокійна, тепла дівчина, хоча пройшла справжнє пекло. По відчуттях це, як побачити в реальному житті Мону Лізу.

Про те, яка локація вразила найбільше, про взаєморозуміння з колегами на майданчику та про важливість цієї драми – про це та більше читай у повному інтерв’ю Антоніни Хижняк на сайті 24 каналу.

Дивися також:

Поширити в соціальних мережах:

Останні новини

Боротьба з «королевою Кавказу»: чому найтитулованіша альпіністка України двічі не змогла зійти на Ужбу?
2000-річний інжир: археологи відкопали найдавніший екзотичний фрукт в Ірландії
2000-річний інжир: археологи відкопали найдавніший екзотичний фрукт в Ірландії

Ця рідкісна знахідка є першою подібною для цих країв…

Скіфська спадщина: чи є сучасні українці нащадками скіфів?
Скіфська спадщина: чи є сучасні українці нащадками скіфів?

Відповідь на це питання залишається складною, але…

«Льодовикова кров» вкрила білосніжні вершини Альп: раніше таке спостерігали лише в Антарктиді
Був прихований під шаром золота: замаскований текст виявили в одній із найдавніших копій Корану
Був прихований під шаром золота: замаскований текст виявили в одній із найдавніших копій Корану

Блакитний Коран був створений у період 800–900 років нашої ери…

Таємничий водоспад Шипіт: легенда про закоханих, яких прокляли батьки
Читати більше