Про особливості зйомок у воєнний період…
24 лютого, в річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, на телеканалі «2+2» відбудеться прем’єра серіалу «Я — Надія», знятого під час війни. Прототипом головної героїні чотирисерійної воєнної драми стала 22-річна українка, фельдшерка швидкої допомоги, яка на початку великої війни була Харкові. Маючи змогу евакуюватися, дівчина не залишила місто, цивільних і військових, які опинилися в самому пеклі бойових дій та потребували екстреної медичної допомоги.
Виробництвом серіалу на замовлення телеканалу 2+2 займався продакшен Sfera Film. Про особливості зйомок на натурі під час війни та подальше відновлення серіального виробництва розповіли генеральний продюсер каналу 2+2 Сергій Кизима і креативний продюсер 2+2 Сергій Карпенко.
— «Я – Надія» — це перший серіал, який телеканал 2+2 знімає після початку великої війни. Думаю, в розробці у вас було паралельно кілька ідей. Чому першим став саме він?
Сергій Карпенко, креативний продюсер телеканалу 2+2: Від 2+2 справді було кілька ідей, але для мене, авторів і мовника було важливо зняти історію, яка має фінал. Бо якщо, наприклад, робити історію про Маріуполь, то там фіналу немає, адже війна триває. Те саме якщо взяти військову операцію — хай навіть не секретну — і показувати хлопців, майбутня доля яких теж невідома. У нашому ж випадку ми знаємо, що Аня Андрющенко, яка стала прототипом Надії, виїхала з Харкова, вона в Києві, жива-здорова.
Креативний продюсер 2+2 Сергій Карпенко разом із акторкою серіалу Веронікою Дюпіною
Багато з того, що ми зняли в серіалі, відбувалося насправді. Не все саме з Анею. Але це реальні історії харків’ян. Скажімо, історія дядька нашого головного автора стала підґрунтям для сюжетної лінії про водія головної героїні.
Мій посил до цього серіалу: що всі українці об’єдналися. Він про тих, хто не виїхав і боровся. Аня саме така: коли всі їхали на вокзал, вона поспішала на роботу на станцію швидкої допомоги, де відбувалися страшні події. У неї був стрижень, і це теж було ключовим: що це історія звичайної крихкої дівчини, котра насправді як кремінь.
— Як ви організували зйомки, ураховуючи нові безпекові вимоги?
Сергій Кизима, генеральний продюсер телеканалу «2+2»: Ясна річ, до зйомок під час війни ніхто не був готовий. Зйомки в умовах епідемії коронавірусної хвороби, з їхніми чіткими алгоритмами про дистанцію, тести, вакцинацію можна тільки з радістю згадувати. Тоді були розроблені певні правила та чіткі процедури. Зараз же ми першими проходили цей шлях встановлення правил роботи. Готуючись до зйомок, продакшен провів величезну роботу, надсилаючи запити до відповідних органів, аби можна було знімати на вулиці або перевезти військовий реквізит для зйомок: інакше доведи комусь на блокпосту, що це саме реквізит, а не щось інше. Під час зйомок у нас був супровід поліції і Державної служби з надзвичайних ситуацій, у тому числі з питань розмінування територій. На щастя, всі 16 знімальних днів у грудні минули без ексцесів. Ми дуже хвилювалися з приводу можливих тривог і ракетних обстрілів. Були розроблені певні правила і процедури, хто як мав діяти під час небезпеки.
Генеральний продюсер каналу 2+2 Сергій Кизима
Тож я хотів би подякувати правлінню групи «1+1 media», що в такий складний час попри всі ризики була знайдена можливість фінансування проєкту. Ні для кого не секрет, що сьогодні ми маємо обмежені бюджетні можливості. Тому також величезна подяка продакшену Sfera Film, який зумів оптимізувати процес. І всім членам знімальної і творчої групи, всім акторам, які були відкриті до компромісу і завдяки залученості яких ми змогли втілити проєкт. Також хочемо подякувати Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, ДСНС, які нас підтримали.
Наразі проєкт на фінальній стадії постпродакшену, і 24 лютого о 19:30 відбудеться прем’єра відразу всіх чотирьох серій.
— Ви знімали в Києві, Харкові та Ірпені?
Сергій Карпенко: Так. У Харкові знімали лише заявочні плани міста. Бо розуміли, що везти туди всю знімальну групу ризиковано. Наша маленька група, яка знімала заявочні плани Харкова, втратила два дрони: їх збили системи радіоелектронної боротьби. Проте вони встигли зняти достатню кількість матеріалу.
Слава Богу, це було найбільше, що ми втратили. А щодо організації знімального процесу можу підтвердити слова Сергія, що продакшен зробив нереальне. Працювати в таких умовах було вкрай складно. Звичайно, вони запаслися генераторами й мали вже згадані процедури на випадок небезпек. Єдиний плюс — а треба завжди шукати плюси — що через комендантську годину ніхто занадто не пересиджував і не знімав по ночах, як часто в нас буває. (Сміється.)
Сергій Кизима: Загалом проєкт — це наша шана всім захисникам і захисницям України: Збройним силам, прикордонникам, теробороні, добровольчим формуванням територіальних громад, ДСНС, волонтерам. А особливу увагу в цій історії ми приділяємо медикам: як воєнним, так і цивільним. Автори сценарію надихнулися історією харківської медпрацівниці, але загалом це художній твір, їхнє бачення. Це не документальний фільм.
Більше вражаючих історій прямо зі зйомок, про серіальне виробництво 2+2, про 100% україномовний контент в ефірі та багато іншого – у повному інтерв’ю для видання «Детектор медіа».
Читай також:
Про прем’єру серіалу «Я-Надія» розповіли в ефірі програми «Сніданок з 1+1»
