Завдяки амбіціям князя Мстислава та підтримці чернігівців, місто мало всі шанси стати новою столицею Русі, залишивши Київ на другому плані.
Чи знали ви, що колись Чернігів мав усі шанси стати головним містом Київської Русі, затьмаривши сам Київ? Цю неймовірну історію розкрила історикиня Інна Непотенко в проєкті дослідника історії Акіма Галімова.
За словами пані Інни, заступниці Генерального директора національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Спасо-Преображенський собор у Чернігові почали будувати навіть раніше за знамениту Софію Київську!
«Спасо-Преображенський собор був збудований у техніці, яка була знайома тільки на території Тмутаракані – міста, де правий Мстислав Володимирович, перший князь, який осів на чернігівській землі», - розповіла Інна Непотенко.
З історичних джерел відомо, що у 990 року київський князь Володимир Великий відправив у Тмутаракань свого семирічного сина Мстислава. Минуло 25 років, і після смерті Володимира Великого між його синами розгорілася боротьба за владу. Переможцем вийшов Ярослав, відомий як Мудрий, який і посів київський престол. Проте Мстислав, який не брав участі у цій війні, мав власні амбіції.
«Мстислав був дуже амбітним, він хотів правити у Києві, бо це було найпрестижніше місце, - розповів Акім Галімов. – Адже саме київський князь вирішував усі важливі питання: з ким торгувати, з ким воювати, і саме Київ збирав данину з інших князівств».
У 1024 році Мстислав зібрав військо і вирушив до Києва, сподіваючись на підтримку киян як сина Володимира. Але його чекало розчарування.
«В той час Ярослав саме був у поході. І коли Мстислав прийшов до Києва, то кияни його не пустили. Але, повертаючись назад, молодий князь зайшов до Чернігова, де його зустріли і прийняли», - пояснила Інна Непотенко.
Чернігів настільки сподобався Мстиславу, що він вирішив залишитися і вже там будувати плани щодо захоплення київського престолу. Дізнавшись про це, Ярослав не зволікав і рушив зі своїм військом на Чернігів. Брати зустрілися у Лиственській битві, де Мстислав здобув блискучу перемогу.
«Він ще раз довів, що Чернігів – це його, і він має право тут бути. Після цього фактично ми можемо говорити про державність, яка почалася на території Чернігівської землі, бо вперше хтось виступив проти князя Київського і вперше хтось став йому рівним», - підкреслює пані Інна.
Після цієї битви брати вирішили поділити свої володіння по Дніпру. Ярослав залишився у Києві, утворивши Велике Князівство Київське, а Мстислав став правителем Великого Князівства Чернігівського, яке, за літописними джерелами, займало третину території Русі, простягаючись від Тмутаракані до земель Новгорода.
«Фактично, що відбувалося? Чернігів перестав платити данину Києву, і значний шматок коштів залишався в місті. Крім того, Мстислав хотів показати, що він нічим не гірший за Ярослава, і є йому рівним. Для цього потрібно було збудувати храм, який би показував всю велич і могутність його князівської влади. І цим храмом став Спасо-Преображенський собор», - розповіла історикиня Інна Непотенко.
Цікавим і є той факт, що перший поверх Спасо-Преображенського собору зберіг свій первісний вигляд. Тобто, сьогодні, дивлячись на цю споруду, її можна побачити такою самою, якою її збудували за життям Мстислава.
Більше цікавих фактів про Чернігів дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
