Вадим Ворошилов – льотчик МіГ 29 другого класу, майор Повітряних сил ЗСУ, 29 років…
Льотчики – це люди з іншого світу і здавалося серед нас їх немає, вони живуть десь там, на іншій планеті. Ми часто бачимо їх маленькою крапкою в небі, яка розриває повітря потужним звуком від якого на землі перехоплює подих. Про них мало хто знає, але будемо виправляти це.
Колись ми вже розповідали про льотчика з позивним «Карая». Багато хто може пам’ятати його за легендарним фото, яке він зробив після катапультування. Тоді його літак підбили ворожі сили і машина стрімко летіла вниз на населений пункт, а Карая відвів його у лісосмугу.
Вадим Ворошилов – льотчик другого класу МіГ 29, майор Повітряних сил Збройних сил України, позивний – Карая, 29 років.
«Є люди, які мріють з дитинства стати частиною великої авіаційної родини. В мене такої гарної історії немає, на жаль. Насправді, я не усвідомлював, що це таке і не розумів усю красу даної роботи», - розповів льотчик.
Проте Вадиму вистачило побачити літаки і тренажери, щоб закохатись у професію. Вже через рік навчання Карая виконав свій перший самостійний політ і ще більше зрозумів, наскільки вірний вибір він зробив.
«Літак – це живе створіння і тому я перед вильотом завжди погладжу його, подумки або в голос звернуся до нього. І тоді він відповідає мені взаємністю», - розповідає Вадим Ворошилов «Карая».
Кажуть льотчик навчається все життя, однак навчання для українських закінчилося наприкінці лютого 2022 року, коли російська армія перетнула кордони нашої країни. Вадим був одним із перших, хто вступив у бій з окупантами.
«Минулого року ворог почав застосовувати новітні ракети класу повітря-повітря великої дальності R37М і якраз по мені вони відпрацювали нею. Вона має дальність польоту до 200 км, тому потрібно було швидко приймати рішення. Я вирішив «сховатися» у хмарі. Взагалі, це заборонено робити, адже там дуже небезпечно через град, погану видимість та блискавки. Але це врятувало мені життя, адже радіолокаційна головка самонаведення ракети захопила хибну ціль і здетонувала. Мені пощастило – я лишився живий і повернувся на оперативний аеродром вильоту, лише трохи градом пошкодивши оббивку», - згадує Вадим.
Але, на жаль, не усім його побратимам так пощастило. Дивись історії тих, хто захищає наше небо у документальному проєкті «Володарі неба» просто зараз:
Читай також:
