Про це у своєму скандальному розслідування розповіли німецьки журналісти, яким вдалося отримати доступ до секретних документів та залучити сотню інформаторів.
Запаморочлива сума – 104 мільярди євро. Саме стільки Німеччина переказала росії за газ, і ці гроші, за всіма ознаками, були використані для фінансування війни проти України. Ця шокуюча реальність розкрилася завдяки нещодавно виданій у Німеччині книзі-розслідуванню, яка вже здійняла там справжню бурю. Вона докладно описує, як росія буквально пачками скуповувала німецьких, та й не тільки німецьких, політиків.
Автори цього вибухового матеріалу – німецькі журналісти Штефан Добберт та Ульріх Тіле. Кілька років вони збирали інформацію, вивчали тонни документів та провели сотні інтерв'ю в різних куточках Європи, щоб розплутати цей складний клубок. І те, що вони виявили, справді вражає.

«Газпром»: компанія чи зброя?
«Газпром – це, мабуть, найбільша енергетична компанія у світі. В ній працює близько пів мільйона людей. В неї є армія і навіть проєкти у космосі. Це найважливіша компанія для путіна, – розповідає Штефан Добберт. – І тут виникає ключове питання: «Це дійсно компанія, чи політичний інструмент колишнього агента КДБ, або ж – зброя?».
Відповідь, яку дає книга, невтішна: це зброя, і її використовували для підкорення Європи. Розмови про будівництво ще одного стратегічно важливого для росії газогону, «Північний потік», почалися у 2004 році. І, схоже, поштовхом до цього стали події в Україні.
«Ви пам'ятаєте Віктора Ющенка, Помаранчеву революцію? Люди вперше вийшли на Майдан. Вони просили суверенітету, демократії та подібних речей. І саме в цей час путін зустрівся з Герхардом Шредером, який тоді ще був канцлером Німеччини. І вони домовилися, що компанії повинні укласти угоду про будівництво «Північного потоку-1», – згадує Добберт.
Саме тоді, ймовірно, путін вперше усвідомив, що Україна серйозно розвертається від росії. І тоді, очевидно, вони вирішили, що з цим треба щось робити. Офіційно кремлівський очільник переконував світ, що ідея будувати новий газогін виникла через існування гігантського Штокманівського родовища в Арктиці.
«Це родовище було виявлене ще у 1981 році, але саме після подій 2004 року для путіна раптом стало очевидно, що розробка цього родовища і транспортування газу по новому газогону «Північний потік» критично необхідна для європейської економіки, а особливо для Німеччини», - зазначив дослідник історії Акім Галімов.
Не складно здогадатися, що справжні мотиви путіна були зовсім іншими. Штефан Добберт недвозначно заявляє:
«Це було абсолютно очевидно. Можна просто почитати річні звіти Газпрому і послухати, що говорили самі його представники: «Ми хочемо обійти Україну. Ми хочемо мати газопровід, який починається в росії, проходить по дну Балтійського моря і напряму йде до Німеччини».
Поляки, балтійські країни – всі попереджали про ризики. Навіщо будувати новий газогін, якщо вже існують три працюючі, які йдуть через Україну, Молдову та Білорусь до Німеччини?
«Було явно зрозуміло, для чого це, але німецькі політики і компанії вперто заперечували найочевидніше, що Газпром і росія готувалися до великої війни», – підкреслює Добберт.
Ця книга-розслідування – це не просто збір фактів, це крик про небезпеку, яка роками наростала під носом у всієї Європи.
Як сьогодні в Європі працює шпигунська мережа з колишніх розвідників КДБ, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
- «Хліба залишилося на два дні»: як перший мер Києва виводив столицю з транспортного паралічу та хлібної кризи?
- Українська – це спадщина, а російська – проєкт: все, що ви не знали про історію мови
- Рили тунелі, пірнали з аквалангом і навіть перелітали на повітряних кулях: чому люди тікали із «радянського раю»?