Липень 1994 року. Ця дата стала історичною для Києва та всієї України.
Саме тоді відбулися перші в історії незалежної України прямі вибори мера Києва, або, як тоді це називалося, голови Київради. У жорсткій боротьбі перемогу здобув Леонід Косаківський — інженер-радіофізик за фахом, який на той момент вже чотири роки активно працював у міській владі. Він був головою Печерської районної ради та депутатом Київської міськради.
Косаківський очолив столицю в надзвичайно складний для молодої української держави період. Це був час, коли Київ опинився на межі колапсу, а мешканці міста відчували на собі всі наслідки економічної кризи.
Справжній транспортний колапс та загроза голоду – ось що чекало на нового очільника міста. Працівники громадського транспорту три тижні страйкували, бо їм місяцями не виплачували зарплату. Київ був паралізований. А у місті залишилося хліба лише на два дні.
Про те, як він розв'язував ці неймовірні проблеми, Леонід Косаківський детально описав у своїй книзі «Переворот на Хрещатику». Якщо коротко: залучалися кредити та бюджетні кошти, щоб розрахуватися з транспортниками, і рух у місті відновився. Для вирішення хлібної кризи було залучено приватний бізнес, і в рекордні терміни збудовано новий хлібозавод. Результат вражає: згодом хліб у Києві став найдешевшим в Україні.
Під керівництвом Косаківського Київ став піонером у будівництві житла за гроші приватних інвесторів. Це був справжній будівельний бум, який значно пожвавив усю економіку міста. Цифри говорять самі за себе: якщо у 1994 році бюджет Києва становив 282 мільярди карбованців (трохи більше ніж 90 мільйонів доларів за тодішнім курсом), то вже через два роки, у 1996-му, він досяг пів мільярда доларів! Це, до речі, приблизно в чотири рази менше, ніж нинішній бюджет Києва, але тоді це був величезний прорив.
Проте, як розповідає сам Косаківський у своїй книзі, саме земля під забудову стала яблуком розбрату і спричинила його конфлікт з Адміністрацією Президента, так званою Банковою.
«Перші новобудови, зведені за кошти приватних інвесторів, з'являлися на околицях міста, на ділянках, що пустували. Однак, знову ж таки, за версією Косаківського, представники нової української еліти, які були близькі до Кучми і теж хотіли собі квартирку, їхати на околиці не мали бажання. Невідомо хто саме з них нібито подав Кучмі ідею, що можна знести старий будинок на Десятинній і збудувати нове елітне житло. Косаківський не дав дозвіл на цей проєкт», - розповів цікаві деталі дослідник історії Акім Галімов.
У 1996 році, всього через два роки після початку роботи, президент Кучма своїм указом звільнив Косаківського з посади голови КМДА. І зробив це в момент, коли мер перебував у лікарні.
«Коли мер виписався, то не зміг потрапити у свій кабінет. Його не пропустила охорона. На місце звільненого Косаківського Кучма спершу нікого не призначив. Але якось зранку вихідного дня, Косаківському зателефонували і повідомили, що хтось ламає двері до його кабінету. Як розповіли пізніше чергові охоронці, штурмував кабінет один із його заступників», - згадує деталі Акім Галімов.
Хто це був і навіщо це робив, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
