Виконавець однієї з головних ролей у новому детективі "Опер за викликом" на 2+2 розповів про зйомки у серіалі та майбутнє українського кіно.
Заслужений артист України Олександр Ігнатуша знявся у новому детективному серіалі на 2+2 "Опер за викликом". У відвертому інтерв’ю для "Сегодня" актор поділився спогадами із власного творчого життя, а також розповів, як проходили зйомки серіалу.
"Опер за викликом" – це детективна історія про досвідченого капітана поліції Артема Трофимова (роль виконав Павло Вишняков. – Прим.ред.), який в силу трагічних обставин потрапляє в Департамент кримінальної розвідки. Цим департаментом, що працює під прикриттям Музею міліції, керує мій персонаж, старий опер на прізвисько "Дід". Разом з головним героєм нам потрібно буде розкривати складні справи, вдаватися до майстерного шпигунства і працювати під прикриттям, – ділиться актор. – Мені сподобалося, що режисери Ткаченко та Пархоменко давали нам свободу і намагалися розбавляти серіал гумором. Звичайно, були хороші партнери на майданчику. Зі складнощів – це темпи зйомок. Я тільки встигав прикурити сигарету, як мене кликали назад на майданчик. На щастя, якість від такого темпу не страждала".
У 1976-му Олександр Ігнатуша закінчив акторське відділення факультету драми Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення.
"Відразу після школи вступив на актора до театрального інституту імені Карпенко Карого. У 1976 році закінчив. Потім армія. Потім кілька років працював в театрі Лесі Українки. Потім вступив до Москви на курси в майстерню Ельдара Рязанова. У 1986-му захистив диплом", – пригадує Олександр Ігнатуша.
Як режисер, Олександр дебютував в 1992 році, випустивши картину "Цвітіння кульбаби". Наступним фільмом, який зняв артист, стала стрічка "Мама, я льотчика люблю" з Ольгою Сумською в головній ролі. Вийшла вона тільки через 20 років. Чому виник такий великий розрив, розповідає сам актор:
"Я думаю, що тут вирішальним чинником стало моє перебування в Америці в 90-х. Це мені сильно зашкодило. Коли я повернувся, українське кіно почало відроджуватися, але на 40-літніх режисерів вже не дуже дивилися. Мовляв, "дядько, вже запізно". В Америці я знімав документальний фільм про українську автокефальну православну церкву, яка довгий час була заборонена. Там цікава історія: вона зберіглася в основному за межами України. Нас запросив туди патріарх Мстислав. А потім, коли ми закінчили роботу, я ще затримався там на два роки... Потрібно було повернути права на картину. Тому що вони були по суті безглуздо вкрадені. Люди, з якими ми не знайшли спільної мови, отримавши майстер-касету, вирішили, що вона належить їм. До цих проблем додалося незнання мови, прав і той факт, що я прострочив візу. Для того, щоб судитися, потрібні були гроші. А дістати їх було складно. Зіграло те, що я не був громадянином цієї країни – я не міг працювати там за фахом і отримувати нормальні гроші. Доводилося підробляти різноробочим. Я ж по суті був нелегалом. Права повернув, допомогла та сама церква. Забрав більшість касет, але майстер-касету так і не повернув. Лише заборонив поширювати її на території Штатів. Загалом така детективно-ідіотська історія, в якій я сам винен, тому що взявся не за свою справу".
Проте актор вважає, що про відродження українського кіно говорити ще зарано.
"Поки що я не можу назвати фільм, який я б прийняв і сказав, що це дійсно якісна річ. Навіть при всій моїй повазі до Ахтема Сеїтаблаєва і до теми "кіборгів", я їх не сприймаю так, як хотілося б, – переконаний Олександр Ігнатуша. – Вважається, що про війну – такий великий стрес для суспільства, – справжні романи та фільми повинні з'являтися не раніше, ніж через років 10. Від тих, хто вижив, від тих, хто переосмислив, тих, хто по-справжньому пропустив через себе, тих, хто там був. Воно повинно прорости, і ніяким "бройлерним" моментом це зерно не проклюнеться. Я не хотів би образити Сеїтаблаєва, якого дуже ціную і поважаю. Він людина честі – він пообіцяв, що зробить фільм, і він його зробив. Я можу тільки поклонитися йому. Але не можна не враховувати планку, яку поставив світ. Якщо були фільми світового рівня, то ми вже не можемо радіти тому, що ми теж тут покрутили камерою, що у нас рухаються актори, схожі на справжніх героїв... Справжній клас досягається не одним тільки бажанням, а ще й можливостями – технічними, фінансовими. Я прекрасно розумію, що у тих самих "кіборгів" при зйомках були обмеження і у грошах, і у часі. Час в кіно значить дуже багато, може, навіть більше, ніж гроші".
Показ пригодницької стрічки "Опер за викликом" розпочнеться 12 березня о 19:20 на каналі 2+2.
