Серіал «Опер за викликом-6» виходить 9 жовтня, о 20:00, на каналі 2+2…
За участі Марії Пашкурової-Петренко вийшло кілька гучних проєктів, зокрема п’ятий сезон детективу «Опер за викликом» про розслідування Департаменту кримінальної розвідки. У стрічці Марія зіграла наглядачку Анну Коган, яку доля зводить із секретною службою та відчайдушним капітаном Трофимовим. Після виходу серіалу глядачі з нетерпінням чекали продовження гостросюжетної історії, але розпочалася повномасштабна війна. І ось, нарешті, 9 жовтня о 20:00 телеканал 2+2 презентує гучну прем’єру шостого сезону детективу «Опер за викликом».
Про серіал та події останнього року, брата-добровольця і тих, хто допоміг їй впоратися з депресією, Марія ексклюзивно розповіла в інтерв’ю для Ivona.
Які найтепліші спогади зі зйомок «Опера»?
Завдяки режисеру проєкту Олександру Ітигілову на майданчику була дуже легка атмосфера. Він часто розслабляв акторів своїми жартами, завжди був у гарному настрої. В цілому дуже позитивні спогади від знімального процесу…
Чого чекати від нового сезону?
Однозначно ця історія стала ще більш напруженою і гостросюжетною. Я думаю, глядачі будуть вражені діями Трофимова і тим, як розвиватимуться його відносини з напарниками, особливо з моєю героїнею. Не хочу розкривати усі подробиці сюжету, але скажу відверто, що фінал мене шокував.
Через російське вторгнення кіновиробництво практично зупинилося. Чи були у вас думки змінити професію?
Перші півроку після 24-го лютого наш театр був у вимушеному простої. Я в цей час знаходилася з дитиною в Нідерландах. Там завдяки дистанційним репетиціям зі своїм чоловіком мені вдалося зробити англійською мінівиставу за листами українців під час війни і показати її в двох містах Голландії. Ще вийшло провести два покази документальних стрічок від ОUP Documentary і взяти участь у читці нової української драматургії в Амстердамі.
Змінювати роботу не довелося. За кордоном я цілковито займалася життям дитини, її адаптацією до місцевого середовища, психічним станом, тож нудьгувати або сумувати за творчістю було просто ніколи. Щодо фінансів – Нідерланди платили і досі виплачують українцям, які не працюють, допомогу. Вона невелика, але на найголовніше точно вистачить. До того ж мене фінансово завжди підтримував чоловік.
Ваш брат – доброволець. Як він вирішив піти в ЗСУ? Якщо вдається виходити з ним на зв’язок, про що говорите?
Мій брат, як і я, по крові росіянин. Маленьким хлопчиком він разом з мамою переїхав до України з далекого Сахаліну. Тут, у Дніпрі, мама вийшла заміж за мого тата і народилася я (до речі, батьки тата теж з росії). Незважаючи на кров, яка тече в наших жилах, незважаючи на те, що наша рідна мова – російська, 24-го лютого брат не вагався ні хвилини, який бік обрати. Наступного дня він зателефонував з військкомату мамі і сказав, що йде добровольцем в ЗСУ. Я пишаюся його вибором і дуже хвилююся за нього. Він не мав жодного військового досвіду, окрім кафедри в інституті багато років тому. Проте зараз він військовий. За півтора року став Капітаном.
Сказати про його діяльність я нічого не можу, не знаю жодних подробиць його служби. Думаю, що так він береже нас з мамою. Спочатку ми спілкувалися більше, зараз наші розмови короткі й поодинокі. Пише, що в нього все гаразд. Сподіваюся, що ми дочекаємося його з цієї війни. Молюся за це щодня.
Більше про переживання актриси, про родичів у рф, про те, що надихає акторку зараз – у повному інтерв’ю виданню Ivona.
Читай також:
