«Коли читав сценарій, думав про те, що рівень свідомості суспільства значно виріс», - актор Данііл Мірешкін про серіал «Я – Надія»

Я - Надія

Актор розповів про війну, мову та знімання в серіалі…

24 лютого о 19:30 на телеканалі 2+2 відбудеться прем’єра першого серіалу, знятого під час війни, «Я – Надія». Це чотирисерійна воєнна драма про медиків, які в лютому 2022 року, попри величезний ризик, залишилися в оточеному росіянами Харкові, щоб рятувати військових і цивільних, що потребували екстреної допомоги. На ідею серіалу авторів надихнули історії українських лікарів, які від початку повномасштабного російського наступу мужньо тримають свій фронт.

Одну з головних ролей у стрічці «Я – Надія» зіграв Данііл Мірешкін. Актор розповів про знімання у зруйнованому Ірпені та власну українізацію.

Данііле, пам’ятаєте, як вам запропонували роль у серіалі?

Я потроху займався власним проєктом – короткометражним фільмом «Сурі». Але пропозицій щодо зйомок взагалі не було. Здебільшого знімали документальні проєкти або фільми. І тут – новий серіал! Я був дуже здивований, бо думав, що кіноіндустрія оживе не раніше, ніж через пів року після перемоги. З початку повномасштабної війни все змінилося – не те фінансування, багато хто виїхав, в умовах воєнного стану є обмеження, та й банально – знімати зараз ризиковано… І коли раптом мені запропонували роль, я був приємно вражений. Потім мені розповіли, що сценарій натхнений реальними подіями й історією фельдшерки з Харкова, яка заради порятунку людей залишилася в місті, під щоденними обстрілами. Честь бути причетним до такої історії.

В основі сюжету – не вигадані події, а реальність, у якій ми живемо вже рік. Чи складно було читати сценарій?

Коли читав сценарій, думав про те, що рівень свідомості суспільства значно виріс, і це відображається на кіноіндустрії. Якщо раніше я часто чув, що треба відповідати запиту глядача, бо ми робимо контент для нього (і внутрішньо мене це обурювало), то зараз я бачу, що ми створюємо соціально-важливий проєкт, який буде корисний для авдиторії. Цей серіал не про вибухи, постріли і бої, а про людей, їхню силу волі та вчинки. В мене була насторога, щоб це не виглядало плакатно, щоб фільм не став «агіткою» в поганому сенсі цього слова. Я хотів, щоб наша історія передавала реальний стан речей – так воно і сталося.

На вашу думку, чи потрібно знімати художні фільми про події, які ще тривають?

Перш за все, історія нашої головної героїні завершена. Її прототип – фельдшерка Анна Андрющенко – виїхала з Харкова в серпні і тепер працює у «швидкій» у Києві. 

У будь-якому разі неможливо знайти правильну відповідь на це питання. Врешті-решт, усе буде вирішувати якість продукту. Якщо це зроблено якісно, чесно та глибоко, неважливо, коли це знімають – зараз чи за 20 років. Кінцевим суддею буде глядач.

Loading...

Про те, як війна вплинула на знімальний процес, про власну роль у серіалі «Я – Надія» та про особистий перехід з російської на українську – про це та більше читай у повному інтерв’ю Данііла Мірешкіна на сайті ТСН.ua.

Читай також:

Здавалось би, що може бути простіше, ніж сісти у поїзд? Купив квиток, зайшов у вагон, поклав валізу на полицю — і гайда! Але ні.
29112025
Пам’ятаєте ті загадкові висячі труни на скелях по всьому Південному Китаю? Хто, як і навіщо їх туди затягував?
У світі, де люди захоплюються життям селебрітіс, з’являється новий тренд — спостереження за птахами…
Американська конгресвумен Дженніфер Векстон довела: технології штучного інтелекту (ШІ) — це не лише про мільярдні стартапи та автоматизацію. 
Український режисер Олександр Довженко, визнаний у світі кіно, був неймовірно популярним і «своїм» в СРСР, але його успіх раптово обірвався через кіноповість «Україна у вогні» (1943), присвячену трагедії Другої світової війни на українській землі. 
У той час, як одні обговорюють свіжі меми, технологічний світ переживає справжню революцію.