«Коли читав сценарій, думав про те, що рівень свідомості суспільства значно виріс», - актор Данііл Мірешкін про серіал «Я – Надія»

Я - Надія

Актор розповів про війну, мову та знімання в серіалі…

24 лютого о 19:30 на телеканалі 2+2 відбудеться прем’єра першого серіалу, знятого під час війни, «Я – Надія». Це чотирисерійна воєнна драма про медиків, які в лютому 2022 року, попри величезний ризик, залишилися в оточеному росіянами Харкові, щоб рятувати військових і цивільних, що потребували екстреної допомоги. На ідею серіалу авторів надихнули історії українських лікарів, які від початку повномасштабного російського наступу мужньо тримають свій фронт.

Одну з головних ролей у стрічці «Я – Надія» зіграв Данііл Мірешкін. Актор розповів про знімання у зруйнованому Ірпені та власну українізацію.

Данііле, пам’ятаєте, як вам запропонували роль у серіалі?

Я потроху займався власним проєктом – короткометражним фільмом «Сурі». Але пропозицій щодо зйомок взагалі не було. Здебільшого знімали документальні проєкти або фільми. І тут – новий серіал! Я був дуже здивований, бо думав, що кіноіндустрія оживе не раніше, ніж через пів року після перемоги. З початку повномасштабної війни все змінилося – не те фінансування, багато хто виїхав, в умовах воєнного стану є обмеження, та й банально – знімати зараз ризиковано… І коли раптом мені запропонували роль, я був приємно вражений. Потім мені розповіли, що сценарій натхнений реальними подіями й історією фельдшерки з Харкова, яка заради порятунку людей залишилася в місті, під щоденними обстрілами. Честь бути причетним до такої історії.

В основі сюжету – не вигадані події, а реальність, у якій ми живемо вже рік. Чи складно було читати сценарій?

Коли читав сценарій, думав про те, що рівень свідомості суспільства значно виріс, і це відображається на кіноіндустрії. Якщо раніше я часто чув, що треба відповідати запиту глядача, бо ми робимо контент для нього (і внутрішньо мене це обурювало), то зараз я бачу, що ми створюємо соціально-важливий проєкт, який буде корисний для авдиторії. Цей серіал не про вибухи, постріли і бої, а про людей, їхню силу волі та вчинки. В мене була насторога, щоб це не виглядало плакатно, щоб фільм не став «агіткою» в поганому сенсі цього слова. Я хотів, щоб наша історія передавала реальний стан речей – так воно і сталося.

На вашу думку, чи потрібно знімати художні фільми про події, які ще тривають?

Перш за все, історія нашої головної героїні завершена. Її прототип – фельдшерка Анна Андрющенко – виїхала з Харкова в серпні і тепер працює у «швидкій» у Києві. 

У будь-якому разі неможливо знайти правильну відповідь на це питання. Врешті-решт, усе буде вирішувати якість продукту. Якщо це зроблено якісно, чесно та глибоко, неважливо, коли це знімають – зараз чи за 20 років. Кінцевим суддею буде глядач.

Loading...

Про те, як війна вплинула на знімальний процес, про власну роль у серіалі «Я – Надія» та про особистий перехід з російської на українську – про це та більше читай у повному інтерв’ю Данііла Мірешкіна на сайті ТСН.ua.

Читай також:

Львівська «Тюрма на Лонцького» сьогодні — це музей, але колись ці коридори були останньою зупинкою для тисяч людей. 
Це звучить як сценарій для фантастичного детективу, але подія цілком реальна і зафіксована. У 2005 році поблизу села Рудня-Замисловицька знайшли об’єкт, який займає площу в 15 гектарів. Це не просто купа каміння, а справжнє поселення, де брили розставлені
15022026
Група крові — це більше, ніж цифри та букви у медичній картці...
НКВС розпочало масове полювання на українське підпілля ще задовго до того, як велика війна офіційно перетнула кордон СРСР. 
Поки весь світ сперечається про призначення Стоунхенджу, археологи продовжують знаходити підтвердження того, що ці велетенські камені — не просто «декор» епохи неоліту. Схоже, вони приховують дещо більше за сонячний календар.
14022026
У далекому сузір’ї Лисички існує світ, який на перший погляд виглядає мирним і навіть схожим на Землю: блакитна атмосфера, хмари, легкий блиск...