«Коли читав сценарій, думав про те, що рівень свідомості суспільства значно виріс», - актор Данііл Мірешкін про серіал «Я – Надія»

Я - Надія

Актор розповів про війну, мову та знімання в серіалі…

24 лютого о 19:30 на телеканалі 2+2 відбудеться прем’єра першого серіалу, знятого під час війни, «Я – Надія». Це чотирисерійна воєнна драма про медиків, які в лютому 2022 року, попри величезний ризик, залишилися в оточеному росіянами Харкові, щоб рятувати військових і цивільних, що потребували екстреної допомоги. На ідею серіалу авторів надихнули історії українських лікарів, які від початку повномасштабного російського наступу мужньо тримають свій фронт.

Одну з головних ролей у стрічці «Я – Надія» зіграв Данііл Мірешкін. Актор розповів про знімання у зруйнованому Ірпені та власну українізацію.

Данііле, пам’ятаєте, як вам запропонували роль у серіалі?

Я потроху займався власним проєктом – короткометражним фільмом «Сурі». Але пропозицій щодо зйомок взагалі не було. Здебільшого знімали документальні проєкти або фільми. І тут – новий серіал! Я був дуже здивований, бо думав, що кіноіндустрія оживе не раніше, ніж через пів року після перемоги. З початку повномасштабної війни все змінилося – не те фінансування, багато хто виїхав, в умовах воєнного стану є обмеження, та й банально – знімати зараз ризиковано… І коли раптом мені запропонували роль, я був приємно вражений. Потім мені розповіли, що сценарій натхнений реальними подіями й історією фельдшерки з Харкова, яка заради порятунку людей залишилася в місті, під щоденними обстрілами. Честь бути причетним до такої історії.

В основі сюжету – не вигадані події, а реальність, у якій ми живемо вже рік. Чи складно було читати сценарій?

Коли читав сценарій, думав про те, що рівень свідомості суспільства значно виріс, і це відображається на кіноіндустрії. Якщо раніше я часто чув, що треба відповідати запиту глядача, бо ми робимо контент для нього (і внутрішньо мене це обурювало), то зараз я бачу, що ми створюємо соціально-важливий проєкт, який буде корисний для авдиторії. Цей серіал не про вибухи, постріли і бої, а про людей, їхню силу волі та вчинки. В мене була насторога, щоб це не виглядало плакатно, щоб фільм не став «агіткою» в поганому сенсі цього слова. Я хотів, щоб наша історія передавала реальний стан речей – так воно і сталося.

На вашу думку, чи потрібно знімати художні фільми про події, які ще тривають?

Перш за все, історія нашої головної героїні завершена. Її прототип – фельдшерка Анна Андрющенко – виїхала з Харкова в серпні і тепер працює у «швидкій» у Києві. 

У будь-якому разі неможливо знайти правильну відповідь на це питання. Врешті-решт, усе буде вирішувати якість продукту. Якщо це зроблено якісно, чесно та глибоко, неважливо, коли це знімають – зараз чи за 20 років. Кінцевим суддею буде глядач.

Loading...

Про те, як війна вплинула на знімальний процес, про власну роль у серіалі «Я – Надія» та про особистий перехід з російської на українську – про це та більше читай у повному інтерв’ю Данііла Мірешкіна на сайті ТСН.ua.

Читай також:

Ми звикли бачити його на стогривневій купюрі — суворого чоловіка у вишиванці під піджаком. Проте за цим канонічним образом ховається історія хлопця, чиї когнітивні здібності сьогодні назвали б надлюдськими. 
Сьогодні селище Сатанів — це синонім спокою, цілющої мінералки та тиші Медоборів. Проте варто копнути глибше, і ви опинитеся на дні Сарматського моря. 
16012026
Іноді природа створює об'єкти, що переживають цілі політичні епохи. Коли цей гігант лише починав свій шлях, світ жив зовсім іншими новинами, а сьогодні ми спостерігаємо за його фінальними аккордами через об’єктиви найсучасніших супутників.
Сотні мільйонів років тому карта нашого світу виглядала зовсім інакше. Там, де сьогодні золотяться українські пшеничні поля та височіють Карпати, котилися хвилі неозорого Сарматського моря. 
Азорські острови прийнято вважати одним із найпізніше заселених куточків Європи...
16012026
Робочий тиждень нарешті добігає кінця. Це ідеальний момент, щоб відкласти всі справи, витягнути ноги на дивані та просто натиснути кнопку на пульті.