«Хочеться, щоб таких проєктів було більше», - Антоніна Хижняк про серіал «Я – Надія»

Я - Надія

«Я – Надія» – це історія про працівників швидкої допомоги…

На роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну, 24 лютого о 19:30 на каналі 2+2 відбудеться прем’єра чотирисерійної воєнної драми «Я – Надія». Серіал розповість про відчайдушних медиків екстреної допомоги. Одну з головних ролей зіграла Антоніна Хижняк. Акторка розповіла про спільну роботу з Іриною Мак, її героїню та моторошні зйомки в Ірпені.

В розмові про роботу над першим серіалом в Україні, що зняли під час повномасштабного вторгнення, Антоніна Хижняк прокоментувала важливість цього проєкту. За її словами, «Я – Надія» допоможе глядачам пережити емоції та виплеснути їх.

«Я – Надія» – це історія про працівників швидкої допомоги, які попри страх і втому, попри обстріли й бомбардування під час війни мужньо рятують життя людей. На ідею серіалу авторів Артема Кобзана й Андрія Віштака надихнула історія 22-річної фельдшерки Анни Андрющенко, яка у перші місяці війни працювала у харківському Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Маючи змогу евакуюватися, дівчина не залишила рідне місто, цивільних і військових, які опинилися у самому пеклі бойових дій та потребували екстреної медичної допомоги.

Повідомляється, що серіал знятий за рекордні терміни. Від початку появи ідеї до прем’єри пройшло 5,5 місяців, стрічку зняли за 22 зміни. У серіалі були залучені медики швидкої допомоги, які консультували акторів і творчу команду проєкту. У Харкові та на деокупованих територіях Київської області задля безпеки знімальної групи на майданчику були присутні представники МВС.

Наймасштабніша сцена з порятунку людей після прильоту була знята в будинку з автографом Бенксі в Ірпені. У всіх сценах, що знімали біля зруйнованих будівель, брали участь рятувальники, працівники Ірпінського ДСНС.

Інтерв’ю з Антоніною Хижняк про серіал «Я – Надія»

Вітаю вас! Де ви зараз і як почуваєтеся?

Я там, де і була весь цей час. Живу під Києвом, в місті Українка. З 24 лютого нікуди не виїжджала. Зараз в очікуванні якихось позитивних змін, новин з фронту. Я, як і всі українці, починаю ранок з того, що моніторю новини: як там наші хлопці, що їм треба, намагаюся допомагати тим, чим можу.

Також готуюся до прем’єри серіалу «Я – Надія» для каналу 2+2, хочеться, щоб таких проєктів було більше. Зйомки дуже допомагають бути в тонусі й дають змогу фінансово протриматися самим і донатити хлопцям на передовій. Загалом усі актори зараз в очікуванні нової пори, бо зазвичай навесні запускається кіновиробництво.

Ви згадали про 4-серійну драму «Я – Надія», в якій зіграли одну з головних ролей. Як розпочалася ваша історія із цим проєктом?

Восени кастинг-директор Орина Петрова надіслала мені самопроби, я переглянула матеріал і записала відео. Після чого мене запросили на парні проби з претендентками на головну героїню. Якщо я не помиляюсь, на мою роль був найбільший кастинг. Мене ж затвердили майже відразу.

Розкажіть про свою персонажку. Хто став прототипом вашої героїні?

Моя героїня – Олена, їй близько 30 років, у неї є чарівний син Дмитрик та чоловік-військовий. У 2014 році їм довелося тікати зі Сніжного (Донецька область) до Харкова, де їх знову наздоганяє війна. Вони прекрасно усвідомлюють, хто ворог. З початку повномасштабного вторгнення Олена йде волонтером у швидку, її ставлять напарницею до головної героїні – Надії.

Олена має велике бажання, знання, але практики й прямого контакту з потерпілими в неї не було. Тому спершу під час викликів вона може чогось не знати або забути – це дратує Надію. Але зрештою під час роботи вони стають ближчими та розуміють, що разом їм легше впоратися з жахами війни.

У моєї героїні прототипа не було. Це збірний образ медиків, медиків-волонтерів, які під час війни рятують життя. А от у Надії прототип є – це 22-річна фельдшерка з Харкова Анна Андрющенко, яка у лютому 2022 відмовилася виїжджати з міста через власне переконання, що її головний обов’язок бути на службі й допомагати людям.

Під час зйомок ви знайомилися з Анею?

Так, вона приїжджала до нас на майданчик. Ми буквально обліпили її й вслухалися в кожне слово. Вона розповідала свою історію, ситуації з викликів, які, до речі, є в нашому сценарії. Ми не мали на меті знімати документальний проєкт, бо це художній фільм, але деякі ситуації зображені у серіалі досить правдоподібно. Нам було важливо почути саме її версію подій. Зараз ця зустріч викликає в мене тільки теплі спогади, бо та Аня у житті дуже ніжна, спокійна, тепла дівчина, хоча пройшла справжнє пекло. По відчуттях це, як побачити в реальному житті Мону Лізу.

Loading...

Про те, яка локація вразила найбільше, про взаєморозуміння з колегами на майданчику та про важливість цієї драми – про це та більше читай у повному інтерв’ю Антоніни Хижняк на сайті 24 каналу.

Дивися також:

13072025
Справжнє інопланетне вторгнення? Ні, це всього лише рідкісне атмосферне явище, спіймане в об'єктив з орбіти.
13072025
Уявіть, що ви заходите до лікаря, вигадуєте один-єдиний симптом — і вас одразу госпіталізують до психіатричної лікарні...
Усі ми знаємо штаб-квартиру ООН як невід'ємну частину пейзажу Нью-Йорка. Але чи замислювалися ви колись, чому саме це місто стало домом для найважливішої міжнародної організації світу?
12072025
Археологи зробили неймовірне відкриття, яке сколихнуло світ історії та мисливців за скарбами.
Вони не схожі на величезні військові субмарини, які ми звикли бачити у фільмах.