«Записка про древню руську мову»: російський псевдоісторик намагався знищити українську історію, але йому завадила українська інтелігенція

Історія питання

У 1856 році Михайло Погодін випустив статтю «Записку про древню руську мову»…

Імперським духом та ненавистю заражена більшість російської культури, яку нам досі нав’язують, як наше власне коріння. На росії хотіли знищити Україну та все, що свідчило про її самобутність, історію, мову та культуру.

У 1840 році вийшов друком «Кобзар» Тараса Шевченка і саме у цей час улюбленець царської верхівки псевдоісторик Михайло Погодін виконував замовлення російського дворянства про створення єдиного слов’янського етносу і у 1856 році випустив статтю «Записку про древню руську мову». У ній озвучується абсурдна думка, буцімто, у Києві споконвіків говорили російською, але щирі росіяни були вимушені втекти на Північ, у Московію, під час монгольської навали. За версією Погодіна, після відповзання орди хана Батия, українці спустилися з Карпатських гір і розселилися по всій території Київського князівства.

Після русифікації історії українських киян, Погодін пішов далі і привласнив грецьку Македонію – та, за його версією, споконвічно була російською територією, а за нею – і старослов’янську мову.

Жодна з погодінських теорій не мала жодної доказової бази, проте тодішня царська росія аплодувала їй стоячи. Та, попри те, що Михайло Погодін поклав життя на знищення української історії, у нього не вийшло. А завадили йому у цьому відомі українські інтелектуали такі, як: Михайло Грушевський, Володимир Антонович, Михайло Максимович.

Що вони зробили – дивись у документальному проекті «Історія питання: відміна культури» просто зараз:

Loading...

Читайте також:

На самому краю Європи, посеред Атлантичного океану, є місце, про яке не розповідають у туристичних буклетах...
15012026
Світ збожеволів на інтеграції алгоритмів навіть у чайники та праски. Ми звикли бачити в ШІ помічника, який мовчки сортує листи або генерує зображення котів у космосі.
Раз на рік океан навколо Австралії перетворюється на справжній підводний космос. Це не метафора з підручника, а реальність, яку дайвери бачили на власні очі. 
Історія має дивну властивість: вона не помирає разом із підписанням мирних угод. 
Світовий океан приховує безліч загроз, проте найпідступніші з них не мають величезних зубів чи агресивної вдачі. Іноді найбільша небезпека виглядає як звичайний шматок корала або вкрита мохом галька, що мирно лежить на дні.
14012026
Перший місяць 2026 року готує кілька яскравих приводів частіше підіймати голову вгору.