Це не було рішення, прийняте в один день. Це не просто вибух емоцій.
Це була закономірна реакція на багаторічний, системний тиск і відверту дискримінацію, яку українське населення переживало на власній землі. Про механізми, які штовхнули патріотичну молодь у підпілля, розповів у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов, який поспілкувався з двома видатними істориками: автором книжок, який 25 років досліджує Волинську трагедію, Володимиром В’ятровичем та міжнародником, віцедиректором центру Мєрошевського Лукашем Адамським.
Справжнє поле бою тоді пролягало не лише на лінії фронту. Його облаштували в школах, університетах та державних установах. Для багатьох українців Західної України, що опинилася під владою Польщі, доступ до освіти та кар’єри був фактично перекритий.
Історик Володимир В’ятрович чітко описує ситуацію в Галичині. Польська влада вела політику асиміляції. Мета була проста: перетворити українців на поляків. Як це робили? Обмежували українські школи. Скорочували викладання української мови. Але найбільш образливим був освітній бар’єр.
«Запровадили квоти українцям на можливість стати студентами, особливо на території Західної України. Для українців легше було поступити десь в Гданськ, в Люблін, в Краків, але не у Львівський університет», — зазначає Володимир В’ятрович.
Ба більше, тодішній Міністр освіти Польської республіки Станіслав Грабський цілеспрямовано перетворював українські школи на двомовні – польсько-українські, звісно, з перевагою польської мови. І не варто забувати про ще один дивний, але показовий факт: заборонялося вживати назви «Західна Україна». Територію називали «Східна Малопольща».
Обмеження не закінчувалися на студентських лавах. Навіть найталановитіші випускники стикалися з «кадровим голодом» на своїй рідній землі.
«Закривали українські кафедри, львівського університету. Не хотіли приймати українців на державні посади. Це була дурна політика і дискримінація українського населення», — підтверджує ці факти і Лукаш Адамський.
Коли тобі перекривають усі законні шляхи до розвитку, до повноцінного життя, що залишається? Тільки протест. Тільки спротив. Свідома політика перетворення українського населення не просто провалилася – вона викликала зворотну реакцію з потрійною силою.
«І в результаті ця свідома політика перетворення українського населення в поляків виклика реакцію – з'явилося політичне підпілля. Спочатку українська військова організація, потім організація українських націоналістів, які сказали – ні, ми не дамо знищити українців на цих територіях», — підсумовує витоки підпілля Володимир В’ятрович.
Організація українських націоналістів ОУН з'явилась у 1929 році і стала голосом того покоління. Вона ставила на меті боротьбу за українську державу. Що ж відбулося далі?Дивись – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
- Паспорт з орлом у Міноборони: розслідування встановило справжніх ініціаторів розстрілів на Майдані 2013-2014 років
- Ланцюг наказів, який призвів до побиття: викрито механіку спецоперації ночі на Майдані 2014 року
- 160 років тому валізи здавали, як сьогодні в аеропорту: як виглядали перші поїздки потягом Львів–Перемишль?
