Уяви собі: маленьке містечко, холодний грудень, кілька чоловіків у вагоні посеред тиші — а на кону не просто переговори, а майбутнє цілої держави...
1 грудня 1918 року, поки Європа приходила до тями після світової війни, у Фастові сталося дещо значно більше, ніж здається на перший погляд. У вузькому колі, без пафосу й преси, дві молоді республіки вирішили спробувати неможливе — об’єднати Україну.
Пройшло всього три тижні після завершення Першої світової війни. Світ ще не оговтався від кривавих баталій, а карта Європи тріщала по швах. Саме в цей момент у Фастові відбулася зустріч, що могла коштувати учасникам життя — лідери Української народної республіки (УНР) та Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) сіли за стіл переговорів, щоб обговорити історичне об’єднання.
«Ця подія й була таємною, бо, Бог його знає, що було б, якби її так викрили», — зізнається Едуард Мондзелевський, директор музею-вагона злуки у Фастові.
Справді, навколо панувала така напруга, що кожне слово могло мати фатальні наслідки.
У ті часи Україну називали «житницею Європи». Її багаті чорноземи були ласим шматком для імперій, що ще не встигли остаточно зникнути зі сцени. Росія націлювалася на Галичину й Буковину, Австро-Угорщина — на Волинь і Поділля. У гонитві за новими територіями обидві держави зіштовхували українців між собою. І на фронтах брат ішов проти брата.
«На фронті росія тоді придумала такий “винахід”… Українці ж служили в австро-угорській армії, і їх почали називати мазепинцями. Кашкет, який до Мазепи взагалі не мав жодного відношення, теж охрестили “мазепинкою” — спеціально, щоб викликати в людей негативну асоціацію. Бо в імперії, через російську православну церкву, з Мазепи зробили образ зрадника. І от цей імперський образ почали перекидати на українців в австро-угорській армії. Але разом з тим — скільки було випадків, коли на фронтах, в окопах, кричали: “Ей, ми ж воїни, брате!” — і просто домовлялися не стріляти одне в одного», — розповідає той самий Мондзелевський.
Ця історія — про трагедію розділеної нації, але й про неймовірну волю до єдності. Після краху двох імперій — Австро-Угорської та російської — в українців з’явився унікальний шанс повернути державність. І саме ця тиха, обережна, але така важлива зустріч у Фастові стала ключем до Акту Злуки, який згодом офіційно проголосили 22 січня 1919 року.
Україна встояла там, де імперії зазнали краху. Бо за нею стояла не амбіція — а мрія. Мрія про об’єднану, цілісну, свою державу. Таємна зустріч у Фастові — це не просто епізод із підручника. Це доказ того, що навіть у найтемніший час люди можуть об’єднатися заради великого майбутнього.
А чи могла ця зустріч пройти інакше? Що було б, якби її викрили вороги? Хто насправді стояв за рішенням про злуку? Про всі таємниці й маловідомі деталі цього історичного моменту дізнайся у новому випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз.
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
