Очільники Третього рейху були впевнені у блискавичній перемозі…
Напередодні грандіозної танкової битви під Дубно обидві сторони конфлікту розуміли, що протистояння стане ключовим моментом війни. Перемога Червоної армії мала зупинити німецький бліцкриг та поставити хрест на загарбницьких планах Гітлера.
На радянському боці була колосальна чисельна перевага – 3128 танків проти близько 800 німецьких панцирів. Але на початку війни легендарні радянські танки не мали такого оснащення, яке мали німецькі. Наприклад, не мали башти, якою були оснащені німецькі. Ця башта була призначена саме для кругового спостереження командира танку. Тобто, командири німецьких танків бачили поле бою вдвічі краще, тому раніше помічали противника! Також кожен німецький екіпаж мав радіозв’язок із командирами та навіть авіацією, що дозволяло швидко приймати ефективні рішення прямо на полі бою.
Німецьких вояків вчили думати, вони мали стати мікросхемами у високотехнологічній машині бліцкригу. Тоді як радянські танкісти переважно не мали радіозв’язку та мусили спілкуватися на полі бою за допомогою червоних прапорців.
Улітку 1941-го була вирішена доля найбільшої танкової битви у Другій світовій війні. Член військової ради фронту, комісар Вашугін привіз наказ негайно, без жодної розвідки, розпочати наступ на Дубно. Так, у полях зійшлися дві танкові армади, але дуже швидко поле найбільшої танкової битви перетворилося на величезне танкове кладовище. За кілька днів Червона армія втратила 2500 танків, німці – вдесятеро менше.
«Якщо казати правду, то за перші місяці війни та армія, яка була на момент початку війни вона майже перестала існувати», - розповів про втрати радянських військ військовий історик Андрій В’ялець
Вже 3 липня 1941 року начальник Генштабу сухопутних військ Вермахту у своєму щоденнику записав таке: «Не буде перебільшенням сказати, що кампанію проти Росії ми виграли впродовж 14 днів».
І тоді ці слова ні у кого не викликали сумнівів. А керівник радянських диверсійних служб Павло Судоплатов вже після смерті Сталіна зізнався, що влітку 41-го вождь навіть хотів домовитися із Гітлером про почесну капітуляцію. В обмін на припинення війни Сталін був готовий віддати Гітлеру країни Балтії та Україну, але нацистський вождь навіть не відповів.
Про будівництво на території України таємних резиденцій очільників Третього рейху та більше про перші битви Другої світової війни – дивися у сюжеті програми «Загублений світ»
Дивися також:
