Сьогодні слово «майдан» стало символом гідності та боротьби за свободу...
Але мало хто знає, що один із перших таких майданів в історії України стався не у ХХІ столітті — а ще в середині XIX-го. Ініціаторами цього масового спротиву стали не політики та не військові. Це були звичайні українські селяни, яким урвався терпець.
У 1855 році, на тлі поразки Російської імперії у Кримській війні, з’явилася надія на зміни. У селах Київщини почалися справжні заворушення. Проте не через заклики до бунту — а через… неправильне розуміння царського маніфесту. І це непорозуміння змінило хід історії.
- Як селяни «повернули» козацтво і змусили царя скасувати кріпацтво
У церквах тоді читали указ царя Миколи I, що закликав українців згадати козаків і взяти участь у війні. Але більшість селян просто не розуміла офіційної російської мови. Вони почули знайоме слово «козак» — і вирішили, що їм повертають волю. І почалося.
«Почали йти просто масово, йти до місцевих панів, до місцевих попів, прочитайте нам цей маніфест, запиші мене в козаки і все, і тепер будемо вільними людьми», — згадував Віталій Капранов, письменник.
Люди справді вірили, що знову стали вільними. Почали вимагати записати їх до козаків. У деяких селах священник під тиском почали складати списки нових козаків. Ті створювали самоуправління, обирали старост, озброювались, встановлювали порядок. Навіть забороняли пияцтво — заради дисципліни.
«Коли він таки підписав, то йому прислали баб, щоб помили підлогу, бо натоптали в церкві… Я згадую сухий закон на Майдані… Я згадую одразу оцю дисципліну, яка виникає сама собою», — продовжив Капранов.
Рух, який історики назвали Київською Козаччиною, охопив понад 500 сіл. Бунт поширився не тільки на Київщину, а й на Чернігівщину. Російська імперія спробувала подавити його військами, але… марно.
Козаки нового часу, хоч і без офіційного дозволу, просто вирішили: «пан — не указ».
І тоді вперше на найвищому рівні пролунала фраза: «Краще скасувати кріпацтво згори, ніж чекати доки кріпаки касують його знизу».
Ці слова приписують самому цареві. І хоча повстання не призвело до миттєвого скасування кріпацтва в Україні, саме воно змусило імперію визнати: народ більше не готовий терпіти.
Повстання 1855-го — не просто епізод із підручників. Це приклад того, як проста віра у справедливість може зрушити з місця цілу імперію. Українські селяни не читали політичних маніфестів, не мали армії, але мали те, чого боялася влада — єдність і впевненість у своєму праві на свободу.
Чи був цей бунт першим справжнім українським Майданом? Чому інформацію про Київську Козаччину замовчували роками? І що насправді злякало царя — народ чи сама ідея волі? Про все це ти можеш дізнатися у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз.
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
- Гра престолів часів Русі: як донька Ярослава Мудрого посіла трон і стала найвідомішою королевою Угорщини?
- Чаша Аріанта – містичний скіфський артефакт, який знайшов український археолог: чому на нього полювали сотні?
- У скіфському кургані знайшли артефакти могутньої Ассирійської імперії: як вони там опинилися?
