«Ми в незалежній Україні і самі вирішуємо, коли мітингувати»: як режисер Сергій Павлюк чинив спротив в окупованому Херсоні?

Спротив
«Ми в незалежній Україні і самі вирішуємо, коли мітингувати»: як режисер Сергій Павлюк чинив спротив в окупованому Херсоні?
Поширити в соціальних мережах:

Він став справжнім голосом міста в окупації…

Про початок Великої війни він дізнався від доньки і спершу не повірив їй. Головний режисер Херсонського обласного музико-драматичного театру ім. Миколи Куліша Сергій Павлюк зустрів повномасштабне вторгнення у Херсонській області.

«Наш будинок стоїть за сім кілометрів від Чорнобаївки. Коли росіяни вдарили по аеропорту, я стояв на даху і чув ці вибухи, бачив, як пролетіли дві ракети і чорний дим зі сторони летовища. Я бачив це і розумів, що нічого зробити не можу», - згадує Сергій Павлюк.

Чоловік не міг просто сидіти і дивитися, як його рідний Херсон окуповують російські війська, тому він, як і багато інших херсонців, вийшов на вулиці міста, аби протистояти загарбникам, чинити спротив і головне – показувати всьому світу, що коять російські вбивці.

«Я зрозумів, що маю показувати, що відбувається в Херсоні. Показати, що Херсон не здався і що це українське місто, що звідусіль майорять саме українські стяги», - каже режисер.

Попри окупацію, Сергій знімав все, що відбувалося в Херсоні, збирав людей на мирні акції протесту, висловлював своє бажання жити в Україні, а не в росії. І одного дня, коли мітингарі вчергове йшли мирною ходою до пам'ятника Слави, на площі їх зустрів взвод озброєних росіян. Сергій Павлюк прийняв рішення піти до них і попросити, щоб солдати не стріляли в людей. Чоловіка схопили щойно він договорив. Його повели до головного, де за усім відомою російською методичкою почали розповідати, чому ж вони прийшли в Україну.

«В мене забрали телефон і паспорт, а потім зі мною говорила людина в цивільному, як я його назвав, «коменданта». Я йому пояснив, чому люди зібралися і, що ми маємо на це право, живемо в Україні, яка вже 30 років є незалежною, і що ми тут самі вирішуємо коли мітингувати, а коли ні. Після цього пішли звинувачення, що я, мовляв, працюю на СБУ і погрози підвалом. Аж раптом я почув перші постріли…», - розповів Сергій.

Виявляється, не зумівши приборкати натовп, росіяни почали стріляти, на щастя, вгору. Але яким було здивування окупантів, що це не злякало людей. На мітинги почало збиратися все більше українців. І це лише одна із тисячі історій мешканців тимчасово окупованих територій , які мужньо, ризикуючи власним життям, боролися і продовжують це робити й сьогодні.

Більше подробиць дивись у документальному проєкті «Спротив» просто зараз:

Не пропусти 3 і 4 серії документального проєкту «Спротив» вже в понеділок, 20 травня, о 15:00 на 2+2!

Читай також:

Поширити в соціальних мережах:

Останні новини

За кадром: як розпізнати метод «червоний гнилий оселедець» та не потрапити на хитрість пропаганди?
За кадром: як розпізнати метод «червоний гнилий оселедець» та не потрапити на хитрість пропаганди?

Тактика полягає в тому, щоб використовувати неважливі або нерелевантні факти, які…

Таємничий череп із Китаю віком 1 мільйон років може належати до роду «людини-дракона»
Таємничий череп із Китаю віком 1 мільйон років може належати до роду «людини-дракона»

Нещодавно вчені реконструювали череп і зробили сенсаційну заяву…

Історії маленьких українців, які змінюють Україну та світ – у новому випуску «Загубленого світу»
Поєднував птахів і рептилій: вчені дослідили унікальні скам'янілості динозавра зі «скляною» шкірою
Читати більше