Одеса — місто з багатою історією, значна частина якої прихована глибоко під землею.
Шкодова гора — це не просто топонім, це один із ключових історичних об'єктів, який став серцем найбільшого у світі підземного лабіринту — одеських катакомб.
Саме ця гора наприкінці XVIII століття перетворилася на основне джерело видобутку вапняку. Козаки використовували цей матеріал для будівництва, заклавши основи майбутньої «Південної Пальміри». Однак, окрім стратегічного значення, гора має і власну, дещо сумну легенду, яка подарувала їй назву.
Легенда про «шкоду» та Чумацький шлях
Чому ж гора стала «Шкодовою»? Професійний провідник та автор YouTube-каналу «Пригоди з Маузером» Роман Маузер розкриває офіційну версію:
«Є така легенда, і це, по суті, офіційна версія: чумаки, які прямували до Одеси, інколи не могли потрапити туди іншими шляхами — коли Пересип розливався або йшли сильні дощі. Їхня дорога пролягала саме через цю гору. Тут проходив Чумацький шлях, один із основних шляхів до Одеси того часу. Пересуватися по цій горі було складно, часто ламалися колеса, дорога робила «шкоду». Ось так і виникла назва — «Шкодова гора».
Історія про розбиті вози та «шкоду» ідеально лягла в основу назви місця, яке століттями було воротами для торговців та будівельників.
Мінус 10°C і «гра» зі стелею: експедиція у небезпечні лабіринти

Сьогодні одеські катакомби на Шкодовій горі приваблюють дослідників, але ця подорож вимагає максимальної обережності. Температура під землею різко відрізняється від поверхні, що підтверджують дослідники.
«Тут температура одразу на 10°C нижча від того, що там на вулиці. Вау!», — поділився враженнями дослідник історії Акім Галімов.
Він також зазначає, наскільки складною та небезпечною є ця подорож:
«Я, чесно кажучи, думав, що ми зможемо йти на повний зріст, а ми одразу навкарачки сіли. Я бачу, що тут багато місць просто завалено. Мені здається, що може щось впасти на голову».
Незважаючи на ризики, Роман Маузер має свою несподівану статистику:
«Є гарна статистика: за всі роки дослідження ще ніхто не загинув тут під завалами. Я навіть скажу більше — чисто математично тут зараз безпечніше, ніж на поверхні. Є правила поведінки, ми їх будемо дотримуватись, ви будете мене слухати, і все буде добре. Головне — не чіпати стелю».
Смертельний колодязь: трагедія, що стала попередженням

Найбільшу небезпеку в катакомбах на Шкодовій горі несуть не завали, а старі, глибокі колодязі, часто наповнені водою. Роман Маузер згадує трагічний випадок, який став гірким уроком для всіх дослідників-одинаків:
«Одне з найнебезпечніших місць в одеських катакомбах — досить великий і глибокий колодязь. Він виходить на поверхню, і навіть видно сонячне світло, але небезпека криється саме тут. У нас був трагічний випадок, коли хлопець пішов сам досліджувати катакомби і впав у такий колодязь. Вилізти вже не зміг і втопився. Вода дуже холодна – всього 12°C, людина там довго не протягне».
Тіло хлопця знайшли лише завдяки екскурсії. Цей випадок вкотре підтверджує головне правило: катакомби Шкодової гори — це територія, де самостійна подорож може коштувати життя.
Але як утворилися ці величезні підземні лабіринти, які несуть реальну небезпеку для людського життя? Про це розповів дослідник історії Акім Галімов у своєму проєкті:
Читай також: