Чумацький шлях ніколи не був романтичною прогулянкою під зорями. Це був жорстокий бізнес, де кожен кілометр міг стати останнім.
Коли ми згадуємо про походи за сіллю, у пам’яті зазвичай виринає образ ворожого татарина з шаблею, який тільки й чекає, щоб напасти на мирного українця. Проте насправді офіційні державні структури того часу були найменшою з проблем для подорожніх.
«Кримському ханству не було жодного сенсу грабувати чумаків. Навпаки, торгівля сіллю була «золотою жилою» для бюджету, – пояснив дослідник історії Акім Галімов. – І кримські хани, і українські гетьмани мали спільний фінансовий інтерес, адже стабільні торгові шляхи гарантували рух великих грошей у всьому регіоні. Сіль годувала державну казну, тому влада намагалася підтримувати порядок, а не сіяти хаос».
Проте була одна територія, де правила не працювали. Справжнє пекло починалося в Дикому Полі, величезній «сірій зоні» між Гетьманщиною та Кримом, де закон просто не існував. Тут панували стихійні банди, яким було плювати на накази хана чи гетьмана.
«Це могли бути ногайці, окремі кримські татари, що не підкорялися хану, українські гайдамаки або просто степові шайки. Напади не мали політичного характеру. Це був звичайний кримінальний розбій», — зазначає Акім Галімов.
Для цих людей чумацький віз був не просто товаром, а величезним кушем. Воли, гроші, майно — усе ставало мішенню для миттєвого збагачення. Саме через цей неконтрольований кримінал чумаки ніколи не ходили поодинці.
Чумаки перетворювали свої торгові каравани на справжні мобільні фортеці — валки. У кожній такій групі був суворий отаман, власна сторожа та чітка дисципліна. Велика кількість озброєних людей робила валку занадто «зубастою» здобиччю для дрібних банд.
«Чумаки чітко усвідомлювали, що їхній головний ворог — не чужа держава, а межа Дикого Поля, де не діяла влада жодної зі сторін», - підкреслив Галімов.
Більше цікавого про чумацтво дивись в проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
- Львів у вогні: хто такий Чеслав Мончинський, і як він вплинув на українсько-польську війну 1918-1919 років?
- Битва за Львів 1918-1919 років: як поляки «проспали» місто, і чому не вірили у протистояння України?
- Секретна логістика Листопадового чину: хто забезпечив українців кулеметами у конфлікті 1918-го?
