Американський фізик Джон Атанасов у 1930-х роках опинився у глухому куті, коли його амбітна ідея — створити машину, яка б миттєво розв’язувала надскладні рівняння — просто не «злітала».
Апарат не видавав потрібних результатів, логіка процесів розсипалася. І несподівано вихід знайшовся на сторінках наукового журналу з Києва.
Сьогодні світ знає Атанасова як творця першої електронно-обчислювальної машини. Проте мало хто згадує, що фундаментом для його розрахунків стали формули українця Михайла Кравчука. Наш земляк створив унікальну математичну мову.
«Якщо пояснювати дуже спрощено, то йдеться про многочлени Кравчука. Це база для цифрової обробки зображень, розпізнавання облич, кодування та стиснення даних у наших смартфонах. Усе, що ми використовуємо сьогодні, працює завдяки цьому відкриттю», — пояснив дослідник історії Акім Галімов.
Кравчук був феноменом. У 37 років він став наймолодшим академіком тодішньої України. Він не просто розв’язував задачі, а створював українську математичну термінологію з нуля, викладаючи в київських гімназіях.
«Його хотіли бачити в Сорбонні, йому пропонував фантастичні умови Стенфордський університет. Але вчений залишався вдома. Він принципово хотів розбудовувати власну школу на рідній землі. Казав, що його любов — це Україна і математика. Він залишився вірним цьому до останнього», — зазначив Акім Галімов.
Поки Кравчук працював у Києві, Атанасов у США намагався зв’язатися з ним. Американець кілька разів писав листи з проханням надіслати копії наукових робіт. Він відчував, що саме в працях українця зашифрований ключ до створення Atanasoff-Berry Computer. Однак, жодного з цих листів Кравчук не отримав. Їх перехопили радянські спецслужби.
«70-х роках, Джон Атанасов написав вдові вченого: без формул Кравчука його комп'ютер просто не запрацював би», - розповів дослідник історії.
Трагедія в тому, що поки за океаном ідеї нашого математика запускали еру майбутнього, сам геній уже став мішенню для чекістів.
Чому ж ім'я людини, яка фактично подарувала нам цифрову еволюцію, десятиліттями залишалося в тіні західних колег та радянських архівів? Про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
