Космос сьогодні — це велика політика і ще більші гроші, але для України це, перш за все, історія одного генія, якого власна совєтьська держава намагалася стерти на порох.
Ми звикли пишатися першим супутником чи польотом людини до зірок, проте мало хто замислюється, що людина, яка все це створила, фактично не мала імені для широкого загалу. За життя українця Сергія Корольова називали просто «Головний конструктор». Його тримали за сімома замками секретності не лише через державні таємниці, а й через те, що його біографія була занадто незручною для радянського «глянцю».
1938 року Корольова, який тоді вже успішно працював над ракетними апаратами, зненацька заарештували за статтею про «підрив державної промисловості». На допитах із ним не церемонилися.
«Під час одного з «розмов» у підвалах НКВС слідчий просто вдарив конструктора графином по обличчю. Удар був такої сили, що щелепа Сергія зламалася. Тоді він ще не знав, що цей перелом стане для нього фатальним через багато років», - розповів дослідник історії Акім Галімов.
Сталін особисто вписав прізвище Корольова у розстрільний список, але в останній момент розстріл замінили на десять років таборів. Його відправили на Колиму, на золоту копальню Мальдяк. Колишній авіаконструктор став робочою силою, яка по вісім годин на добу возила тачки з піском. Від голодної смерті в ГУЛАГу його врятувала лише війна. Коли Радянському союзу терміново знадобилися ракети, Корольова повернули з Колими, але не на свободу, а в «Шарашку» — спеціальну в'язницю для вчених.
«Це був пік цинізму: ти створюєш найсучаснішу зброю для країни, перебуваючи під конвоєм, без імені, просто під номером. Навіть коли він копіював німецьку «Фау-2» чи створював легендарну ракету R7, він все ще офіційно вважався «ворогом народу», - зазначив Акім Галімов.
І хоча легендарного конструктора реабілітували у 1957 році, його ім’я не з’явилося на шпальтах наукових видань чи світових газет. І поки світ аплодував успіхам радянської космонавтики, українець Корольов залишався «невидимкою». Про нього знали лише одиниці у вищих ешелонах влади. Наприклад, космонавт Олексій Леонов, який першим вийшов у відкритий космос, згадував про нього так:
«Корольов мав репутацію людини надзвичайно порядної, але й надзвичайно вимогливої. Поруч із ним люди боялися зробити невірний крок. До нього ставилися як до Бога».
У 1966 році Сергій Корольов помер у 59 років на операційному столі через травму, завдану йому радянською каральною машиною. Лікарям потрібно було ввести кисневу трубку в трахею, але вони не змогли цього зробити – щелепа, зламана чекістським графином у 38-му, не відкривалася достатньо широко.
Його життя було суцільним грифом секретності, бо як пояснити світові, що велику космічну еру створив… українець?
Більше про його складне життя і про те, як він ставився до України, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
