Сьогодні козаки — це наш національний бренд, але у XVII столітті бути козаком означало не лише носити оселедець, а й вести постійну юридичну війну за власне «я».
Головним інструментом у цій боротьбі був реєстр — такий собі список «обраних», яким держава офіційно дозволяла бути вільними.
У новому дослідженні дослідник історії Акім Галімов поспілкувався з професором Варшавського університету Петром Кролем. В інтерв’ю відкриваються приголомшливі деталі того, як працювала ця система. Це історія про велику політику, військові хитрощі та людську несправедливість.
10 фактів про козацький реєстр, які вас здивують
1. Реєстр — це паспорт у вільне життя. Потрапляння до списку магічним чином змінювало все. Реєстровий козак не платив податків пану. Він не відпрацьовував панщину на полі. Фактично, він ставав вільною людиною, яка підкорялася лише королю.
2. Козаки були «зручними» лише під час війни. Коли на горизонті з’являвся ворог, Річ Посполита згадувала про козацьку міць. Армія розбудовувалася миттєво. У часи великої загрози козаків вважали незамінною частиною держави. Військові ставали головним елементом оборони.
3. Мирний час був прокляттям для козака. Як тільки гармати затихали, починалися проблеми. Реєстровий козак жив поруч із шляхтою у маєтку. Він відчував себе рівним шляхтичу, але закон вважав інакше. Це створювало вибухонебезпечну суміш у суспільстві.
4. Шляхта боялася козацької культури. Чому ж героїв війни не могли просто визнати дворянами?
«Шляхта вважала, що козаки недостойні прирівнятися до них. Мовляв, вони не виховані в тому самому середовищі, не мають відповідних поглядів і політичної культури. Боялися, що козаки стануть елементом, який зруйнує публічний порядок та владу самої шляхти», - пояснив професор Петр Кроль
5. Реєстр був «гумовим» лише для фронту. Коли офіційного війська не вистачало, влада заплющувала очі на правила. До реєстру масово дописували низових козаків із Січі та навіть звичайних селян. Головне — щоб було кому тримати зброю.
6. Термін «випищики» — це соціальна катастрофа. Після війни тисячі людей просто викреслювали зі списків. Уявіть: ви проливали кров за короля, а вранці вам кажуть знову йти працювати на пана. Так з’явилися «випищики» — люди, позбавлені статусу.
7. Випищики ставали головною силою повстань. Ніхто не хотів повертатися у кріпацтво після волі.
«Це виглядає вкрай несправедливо. Люди, які служили королю зі зброєю в руках, не хотіли втрачати здобуті кров’ю вольності. Саме тому вони піднімали повстання за повстанням», - зазначив Акім Галімов
8. Козаки були «пороховою бочкою» для панів. Шляхта дуже непокоїлася, що озброєний сусід-козак може підбурити селян. Одне слово такого воїна — і ціле село бралося за вила. Це був постійний страх еліти.
9. Кожне придушення протесту погіршувало умови. Влада Речі Посполитої діяла жорстко. Повстання придушували силою. Після кожної поразки права козаків обмежували ще сильніше. Становище ставало критичним.
10. Боротьба за реєстр сформувала націю. Ці суперечки за списки та права не були просто бюрократією. Це було народження ідеї про те, що свобода — понад усе. Козаки навчилися об'єднуватися заради спільної мети.
Більше цікавого дивись в проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
