Таких книг було лише три. Але ця — четверта. І водночас єдина, що зберіглася повністю.
Усі сторінки, всі гравюри, навіть палітурка — ніби час обійшов її стороною. Історія цього стародруку могла б стати основою для пригодницького фільму — з викраденням, таємничим власником, та несподіваним поверненням на Батьківщину. Але це — реальність. 15 квітня 2025 року Вінниця повернула собі не просто книгу, а частинку власної історії.
Це «Октоїх» — богослужбова книга, надрукована ще у 1758 році у друкарні Почаївської Свято-Успенської лаври. Історики вважають її однією з найцінніших пам’яток українського друкарства уніатської доби. Та під час Другої світової війни вона зникла зі стін музею, який тоді ще не мав своєї нинішньої назви. І понад 80 років її вважали втраченою.
Та ось — несподіване диво. Книга «випливла» в приватній колекції на території Автономної Республіки Крим. Новий власник, перебуваючи вже в Європейському Союзі, погодився надати копії штампів для експертизи. Саме на основі старих овальних і квадратних відбитків, що належали Вінницькому музею, фахівці змогли підтвердити її походження. Важливий нюанс: на стародруці немає жодного штампа перевірки НКВС 1947 або 1952 років, які мали усі об’єкти, що зберігалися в музеях після війни. Це — прямий доказ, що книга була втрачена саме в роки Другої світової.
«Те, що книга „Октоїх“ була втрачена під час Другої світової війни та повернена сьогодні — це відновлення історичної справедливості», — наголосив Сергій Бєляєв, заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України.
Сама книга — це справжній витвір мистецтва. Видання містить 380 аркушів, текст надрукований у дві колонки старослов’янською мовою, чорним і червоним чорнилом. Особливу цінність додають десять гравюр, створених відомим майстром Йосифом Гочемським. А палітурка — окрема історія: з тисненням Божої Матері з немовлям, прикрашена вишуканим рослинним орнаментом спереду та геометричним — на звороті. І все це — в ідеальному стані.
Назва «Октоїх» походить із грецької та означає «Осмогласник». У книзі на кожну неділю подано вісім варіантів церковних співів і молитов — не лише короткі пісні, а й розгорнуті поеми на честь святих, Богородиці, апостолів. Це — духовна енциклопедія свого часу.
«Цей стародрук — не просто раритет, а жива пам’ять про духовну та культурну велич нашого народу», — зазначила Світлана Шароварська, заступниця директора Вінницького обласного краєзнавчого музею.
Повернення «Октоїха» стало можливим завдяки співпраці Міністерства культури зі Службою зовнішньої розвідки України, Офісом Генерального прокурора, МЗС та міжнародними партнерами. І тепер ця безцінна пам’ятка знову належить тим, кому вона по праву належить — українському народу.
Читай також:
- «Вони їдять котів!»: як Трамп ледь не розпалив міжнародний скандал, маніпулюючи життям і здоров'ям тварин?
- Бомба сповільненої дії: орбіти Землі перетворюються на звалище сміття, яке загрожує людству
- Територіальні суперечки між Україною та Польщею: кому історично належали землі в басейнах річок Сян і Буг?
