У розробників планів не повинно бути жодних ілюзій, що українці та росіяни — це народи-брати…
24 лютого 2022 року росія вдерлась до України: вбито тисячі цивільних. Понад чверть населення була змушена покинути домівки, з них понад 4 млн переїхали до країн ЄС. Маріуполь та багато інших міст України фактично зруйновані.
Руйнування та криза біженців такого масштабу не бачені в Європі з часів Другої світової війни. З 4 млн осіб, які виїхали з України, половина – діти. Уряди та міжнародні організації висловили готовність допомогти Україні відновитися.
Проте, щоб оцінити реальний масштаб руйнації, краще один раз побачити, аніж сто разів почути. Тому потрібно всім, хто бажає допомогти українцям, приїхати до України та побачити все на власні очі. Бо потрібно бути чесними у своїх намірах та можливостях при розробці плану.
Український політик Руслан Стефанчук заявляє:
«Чи чесно, з одного боку, підтримувати, а з іншого — фінансувати війну, купуючи російські нафту та газ? Одночасно допомога має полягати не тільки в тому, щоби піднятися на ноги економічно, але й остаточно утвердити демократію у країнах ЄС, аби надалі жити без воєн. Для плану відбудови є критична передумова — війна має бути завершена та агресор має визнати свою поразку. Має покаятись публічно, взяти зобов’язання не чинити в майбутньому агресивних дій і відшкодувати Україні нанесену війною шкоду»
Голова Верховної Ради переконаний в тому, що план має бути тісно інтегрований із планом України щодо набуття повноцінного членства у ЄС, а тому підкреслює наступне:
«Ми не хочемо вічно просити. Ми не хочемо залазити в борги. Ми хочемо бути рівними у Європі, попри війну. Якщо ми довели, що ми вміємо воювати за свою свободу, то невже хтось думає, що ми не вміємо працювати задля свого добробуту? Розробники повинні усвідомити, що ці плани вони писатимуть не для України, а для Власного Майбутнього Разом з Україною!»
Читай також:
