Відчуваєте, як футуристичні сценарії з науково-фантастичних фільмів стають реальністю?
Приготуйтеся, бо Китай вже не просто мріє, а активно втілює у життя грандіозний план: збудувати у космосі ціле сузір'я суперкомп'ютерів зі штучним інтелектом! І, що найцікавіше, перші «ластівки» цього амбітного проєкту вже здійснили свій космічний політ.
Як повідомляє видання Live Science, 14 травня з китайського космодрому Цзюцюань стартувала ракета Long March 2D, яка вивела на орбіту перші 12 супутників. У далекосяжних планах компанії ADA Space та Zhejiang Lab – розгорнути до 2800 таких супутників. Ця гігантська мережа отримає назву «Сузір'я трьохкомпонентних обчислень» (Three-Body Computation Constellation) і стане першою в своєму роді супутниковою мережею, яка зможе безпосередньо обробляти дані у космосі.
Головна мета цього космічного проєкту – зменшити залежність Китаю від наземних комп'ютерів. Уряд Піднебесної впевнений, що супутники зможуть використовувати холодний космічний вакуум як природну систему охолодження, обробляючи дані з колосальною обчислювальною потужністю – 1000 пета (тобто квінтильйон!) операцій за секунду.
«Настав час подумати про те, як ми можемо розмістити штучний інтелект у космосі, а не лише у вашому ноутбуці чи мобільному телефоні, – заявив Ван Цзянь, директор Zhejiang Lab, на технологічній конференції Beyond Expo в Макао. – Космос знову став для нас фронтиром, на якому ми можемо задуматися про те, що ми можемо зробити в наступні 10, 20 чи 50 років».
Сучасні супутники, які використовуються для GPS, кліматичних досліджень, телескопів, прогнозування погоди чи зв'язку, збирають величезні обсяги необроблених даних. Однак ці дані потрібно передавати на Землю для обробки, що створює низку обмежень: пропускна здатність передачі та вузькі вікна для надсилання даних, коли супутники пролітають над наземними станціями. Через це значна частина інформації просто втрачається.
Щоб вирішити цю проблему, компанії почали розробляти супутники, здатні до «периферійних обчислень». Це означає, що необроблені дані обробляються безпосередньо на борту супутника, перш ніж їх передають на Землю. Такий підхід має ще одну перевагу: енергоємні обчислення на орбіті можуть живитися від сонячних панелей, а надлишкове тепло просто випромінюється у космос, що значно зменшує вуглецевий слід.
Кожен з китайських супутників містить модель штучного інтелекту з 8 мільярдами параметрів, здатну виконувати 744 тераоперації за секунду (TOPS). Для порівняння, сучасні ноутбуки Microsoft AI Copilot+ можуть обробляти дані зі швидкістю близько 40 TOPS. Уявіть собі, що станеться, коли обчислювальна потужність усіх супутників об'єднається – вона зросте до п'яти петаоперацій за секунду!
Ці супутники, обертаючись навколо Землі, будуть зв'язуватися між собою за допомогою лазерів. Один з них навіть оснащений рентгенівським поляризаційним детектором для вивчення таких космічних явищ, як гамма-спалахи.
Назва «Обчислювальне сузір'я» походить від відомої «задачі трьох тіл» – питання, вперше сформульованого Ісааком Ньютоном, яке передбачає прогнозування хаотичного руху трьох об'єктів, що обертаються навколо одного під дією гравітації. Ця дилема стала натхненням для знаменитої науково-фантастичної трилогії з однойменною назвою, написаної китайським письменником Лю Цисінем, а також для екранізації Netflix.
Ван Цзянь зазначив, що це початкове натхнення поширюється і на заявлені цілі сузір'я, адже робота з кількома організаціями вимагає посилення міжнародної співпраці. Він стверджує, що цей масив дозволить іншим міжнародним організаціям створювати та використовувати його комп'ютери.
Хоча США та Європа також проводили випробування космічних комп'ютерів, китайський масив є першим, розгорнутим у робочому масштабі.
Читай також:
