Розкопки проводилися на місці візантійського монастиря 350-650 років нашої ери
Як пише видання arkeonews, під час розкопок було виявлено поховання жінки, яка за життя вдавалася до суворих самокатувань і носила важкі залізні ланцюги. Ця знахідка є першим археологічним свідченням того, що жінки нарівні з чоловіками практикували екстремальні форми аскетизму у V столітті нашої ери.
Розкопки проводилися на місці візантійського монастиря, що існував у 350-650 роках нашої ери, неподалік Старого міста в Східному Єрусалимі. Серед кількох поховань, датованих V століттям, увагу дослідників привернуло одне, де були виявлені рештки людини, похованої в ланцюгах. Спочатку вважалося, що це був чоловік-аскет, адже носіння важких залізних ланцюгів традиційно асоціювалося з чоловічими практиками самообмеження. Проте подальший аналіз, проведений вченими з Інституту науки Вейцмана, показав, що похована людина була жінкою.
Для визначення статі похованого було застосовано пептидний аналіз емалі зуба. Результати дослідження виявили відсутність пептидів, пов'язаних з Y-хромосомою, та значну присутність пептидів, характерних для Х-хромосоми. Це дало підстави стверджувати, що рештки належать жінці.
Знахідка в Єрусалимі є важливим свідченням того, що жінки відігравали значну роль в аскетичних практиках візантійської епохи. Хоча історичні записи свідчать про те, що жінки почали практикувати аскетизм ще в IV столітті, це перше археологічне підтвердження того, що вони вдавалися до таких же суворих форм самокатування, як і чоловіки.
Це відкриття не тільки розширює наші знання про роль жінок у релігійному житті того часу, але й ставить під сумнів традиційні уявлення про аскетизм як виключно чоловічу практику. Знахідка свідчить про те, що жінки могли відігравати набагато активнішу роль у релігійних спільнотах, ніж вважалося раніше.
Читай також:
