Цей скелет є одним із найдавніших у світі і найстаршим прикладом останків Homo sapiens…
У 1980 році в археологічній пам’ятці Назлет Хатер 2 в долині Нілу в Єгипті археологи знайшли скелет чоловіка. Антропологічний аналіз показав, що він жив більше 30 000 років тому, мав зріст приблизно 160 сантиметрів, був африканського походження і помер у віці від 17 до 29 років. Відповідно до дослідження, скелет є найдавнішим прикладом останків Homo sapiens, знайдених у Єгипті, і одним із найдавніших у світі. Однак про нього мало що було відомо, окрім того, що він був похований поруч із кам’яною сокирою. І от зараз, як пише видання LiveScience, команда бразильських дослідників створила наближену модель обличчя цього чоловіка, використовуючи десятки цифрових зображень, які вони зібрали під час перегляду його решток.
Однією з особливостей черепа, яка привернула увагу дослідників, була щелепа та її відмінність від більш сучасних. Частина черепа була відсутня, але команда скопіювала та віддзеркалила її, використовуючи протилежну сторону та використавши дані комп’ютерної томографії від живих віртуальних донорів.
«Череп, загалом, має сучасну структуру, але частина його має архаїчні елементи, такі як щелепа, яка є набагато міцнішою, ніж у сучасних чоловіків, — каже бразильський графічний експерт, співавтор дослідження Сісеро Мораєс. – Коли я вперше подивився на череп, я був вражений цією структурою і водночас мені було цікаво дізнатися, як виглядатиме обличчя після реконструкції».
Дослідники створили дві віртуальні 3D-моделі людини. Перша була чорно-білим зображенням із закритими очима в нейтральному стані, а друга – з більш художнім підходом із зображенням молодого чоловіка зі скуйовдженим темним волоссям і підстриженою бородою.
«Загалом люди думають, що апроксимація обличчя працює як у голлівудських фільмах, де кінцевий результат на 100% сумісний з людиною в житті, — сказав Мораєс. – Насправді це не зовсім так. Те, що ми робимо, — це наближення того, що могло б бути обличчям, за допомогою доступних статистичних даних. Однак завжди важливо «олюднити» обличчя людини під час роботи з історичними персонажами, оскільки, доповнюючи структуру волоссям і кольорами, ідентифікація з публікою буде більшою, викликаючи інтерес і — хто знає — бажання вивчати більше про конкретний предмет або археологію та історію в цілому».
Дослідники сподіваються, що погляд на цю стародавню людину допоможе археологам краще зрозуміти, як люди еволюціонували з часом.
«Той факт, що цій людині понад 30 000 років, робить її важливою для розуміння еволюції людини», — сказав археолог з Археологічного музею Сіро Фламаріона Кардозо в Бразилії і перший автор дослідження Моасір Еліас Сантос.
Читайте також:
- В Юконі знайшли муміфіковане вовченя льодовикового періоду: дослідники вперше поділилися подробицями
- «Ця війна 22 століття»: український ІТ-шник став висококласним військовим ЗСУ завдяки цивільному руху
- Екстремальний дайвінг: жінка-інструктор залізла рукою до пащі акули, аби витягнути звідти риболовні гачки
Автори зображень: Моасір Еліас Сантос і Сісеро Мораєс
