У самому серці Києва, за декілька хвилин пішки від урядових будівель, ховається справжній інженерний шедевр, який досі оповитий таємницями...
Це станція метро «Арсенальна» — найглибша в Європі, а за одними з чуток — і найзахищеніша в усьому світі. Побудована в часи Холодної війни, вона мала стати не просто частиною транспортної системи, а й міцною бронею для столиці. І можливо, єдиним місцем, де можна врятуватися навіть під час ядерного вибуху.
- 105 метрів під землею — більше, ніж просто метро
Станція «Арсенальна» вражає з першого погляду. Щоб дістатися до платформи, доведеться проїхати два ескалатори загальною довжиною понад 100 метрів. Цей спуск займає близько п’яти хвилин, і часто супроводжується «закладанням вух» — все через перепад висоти, більший, ніж між поверхами хмарочоса.
Збудована у 1960 році, «Арсенальна» закладена на глибині 105,5 метрів. Це на 47 метрів глибше за найглибші станції Лондона. Платформа вкопана безпосередньо в гранітний моноліт, а товща породи над нею — близько 70 метрів. За розрахунками, це дозволяє витримати ядерний удар потужністю до 40 кілотонн.
- Секретні тунелі, гермозатвори та бункери
Але глибина — не єдина перевага «Арсенальної». У надрах станції сховані три секретні тунелі. Один веде до старого військового бункера, другий — до архіву, третій — до резервної шахти. За радянських часів усі ці об'єкти створювались на випадок війни. Землю вивозили вночі, будівництво велося таємно, а службові проходи маскувалися під побутові об’єкти — бойлерні, цехи, вентиляційні шахти.
Сама станція обладнана гермозатворами — величезними герметичними металевими дверима, які здатні витримати надвисокий тиск. У разі небезпеки вони перекривають вхід і перетворюють «Арсенальну» на захищене сховище. І хоча точних публічних випробувань гермозатворів ніхто не бачив, Київський метрополітен офіційно визнає станцію укриттям у разі надзвичайної ситуації.
- Інженерна магія та підземна стабільність
Температура на платформі «Арсенальної» не перевищує +14°C — і це не недолік, а наслідок геотермальної стабільності. Такий мікроклімат допомагає зберігати інфраструктуру і є додатковим бонусом для довготривалого перебування людей під час надзвичайних подій.
При будівництві станції використовували технологію заморожування ґрунтів — пробурили близько 400 свердловин, які наповнили рідким азотом. Це дозволило стабілізувати землю та уникнути обвалів. А архітектурно станція — єдина в Східній Європі двосклепна. Таке рішення раніше зустрічалося лише у Великій Британії, тож «Арсенальна» — ще й технічна екзотика.
Станція метро «Арсенальна» — це не просто глибока точка на карті метрополітену. Це — підземна фортеця, яка поєднує в собі елементи військової стратегії, радянських таємниць і неймовірної інженерної думки. І хоча офіційно ніхто не гарантує, що вона врятує від ядерного вибуху, якщо настане час обирати укриття — саме сюди, без вагань, вирушать тисячі киян.
Читай також: