Капсула життя чи послання з минулого?
Для того, щоб знайти життя у космосі, нам знадобиться декілька століть та тисячі експериментів. Та перш ніж ми знайдемо відповіді, інопланетне життя може прийти до нас самотужки.
Нове дослідження вчених з Гарварду показує, що космос, можливо, вже надіслав першого «туриста» на Землю – ще у 2014 році. 8 січня невеликий метеор приземлився біля Папуа, Нової Гвінеї, у південній частині Тихого океану. Цей об'єкт завширшки 50 сантиметрів, швидше за все, прийшов з іншої сонячної системи.
Науковці впевнені, що це не просто метеор, а послання з іншої частини Чумацького Шляху. Зараз вони мають декілька версій походження метеору. Про них ми й розкажемо у статті.
Unsplash
Повідомлення у пляшці
«Майже всі об'єкти, що потрапили на Землю, походять з Сонячної системи», – пояснює доктор наук Абрахам Лоеб, голова кафедри астрономії Гарвардського університету та співавтор дослідження.
«Хімічний склад таких матеріалів не відрізняється від тих, що є всередині нашої Сонячної системи. Але цей метеорит – особливий. Це міжзоряний об’єкт. Він народився в іншій сонячній системі, а, можливо, навіть і в іншій галактиці. Раніше ми не зустрічали подібних речовин, тож не можемо визначити його хімічний склад. Це схоже на те, як отримати повідомлення в пляшці з далекого місця».
Часова капсула
Лоеб та його співавтор Амір Сірадж вивчали швидкість об'єктів, що потрапляють в атмосферу Землі. Ці дані вчені потім використовують для вирахування траєкторії польоту небесного тіла, а отже, можуть дізнатись, звідки воно прибуло.
В результаті астрофізики визначили: щоб набрати таку швидкість, яку мав цей метеор, космічному тілу потрібно було потрапити на орбіти декількох зірок.
«При швидкості метеора 60 км потрібно кілька десятків тисяч років для того, щоб перелетіти простір від однієї зірки до іншої», – стверджують Амір Сірадж та Абрахам Лоеб – «Щоб перетнути галактику, як, ймовірно, зробив цей метеор, знадобляться сотні мільйонів років».
Інопланетне життя
Unsplash
З усіх теорій найбільш захоплюючою є ідея, що міжзоряні об'єкти можуть переносити життя з інших сонячних систем.
«Найголовніше, є можливість, що життя може переходити від зірки до зірки, мов крейсер», – говорить Лоеб. – «Гіпотетично, життя могло б вижити в ядрі метеорита. Бактерії або віруси здатні перенести суворі умови у просторі та потрапити до нас».
Фантазії – скажете ви. Можливо, але жодне відкриття не обійшлось без неймовірних здогадок та ідей.
І хоча об'єкт, детально описаний у цій роботі, є першим зареєстрованим міжзоряним метеором, який вдарив по Землі, дослідження показує, що такі об'єкти потрапляють в атмосферу нашої планети кожні десять років.
Це означає, що може бути мільйон різних міжзоряних об'єктів, що кружляють загадковими траєкторіями навколо нашої Сонячної системи та чекають свого часу. Врешті-решт, якщо маленька космічна скеля у південній частині Тихого океану може мати підказки про те, що відбувається у Всесвіті, уявіть, скільки всього нам ще доведеться дізнатись, вивчаючи тисячі інших метеоритів.
