Алмазний пил проти глобального потепління: наукова революція чи дорога фантазія?

Алмазний пил проти глобального потепління: наукова революція чи дорога фантазія?
Поширити в соціальних мережах:

Кліматична модель показала, що алмазний пил є ефективним, проте є «але»…

Дослідники запропонували нову ідею для боротьби з глобальним потеплінням – використання алмазного пилу. Як пише видання iflscience, план передбачає викид в атмосферу 5 мільйонів тонн цих частинок щороку. Якби все вдалося, це могло б знизити глобальну температуру на 1,6 °C. Для порівняння, світ вже близький до перевищення межі в 1,5 °C, встановленої Паризькою угодою.

Це дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Geophysical Research Letters, належить до галузі геоінженерії – науки, що займається спробами зменшити негативні наслідки зміни клімату шляхом маніпулювання природними процесами. Однак не всі методи однаково безпечні. Традиційне використання діоксиду сірки для охолодження атмосфери може призвести до зворотного ефекту та спричинити ще більше нагрівання.

Щоб знайти альтернативу діоксиду сірки, дослідники створили кліматичну модель, яка показала, що алмазний пил є набагато ефективнішим у відображенні сонячного випромінювання. З усіх матеріалів, включених у дослідження, саме алмаз найкраще виконував це завдання, залишаючись в атмосфері довше, ніж інші частинки, що дозволяє довше підтримувати охолоджувальний ефект.

Але є суттєва проблема – вартість реалізації. Для досягнення ефекту зниження температури на 1,6 °C потрібно 5 мільйонів тонн алмазного пилу щороку, що може коштувати близько 200 трильйонів доларів до кінця XXI століття. Це величезні витрати, особливо якщо врахувати, що світовий ВВП у 2023 році становив лише 105 трильйонів доларів.

Науковці визнають, що навіть при такому високому потенціалі алмазного пилу, ще потрібно вирішити безліч питань. Наприклад, чи можливо взагалі відправити тверді частинки в атмосферу без ризику їх коагуляції, що може призвести до нагрівання.

«Це цікава ідея, але якщо реалізовувати щось сьогодні, то, ймовірно, це буде сульфат», - зазначає інженер Дуглас МакМартін з Корнельського університету

Читай також:

Поширити в соціальних мережах:

Останні новини

Проміняв пафосне Бордо на українське село: як спадковий аристократ обрав Одещину замість Франції
Проміняв пафосне Бордо на українське село: як спадковий аристократ обрав Одещину замість Франції

Війна не злякала його, і він продовжує створювати тут унікальне вино…

Від перших клубів до Ліги чемпіонів: як Україна увійшла до футбольної історії?
Дивовижна, дика та небезпечна: «Загублений світ» розкаже про неймовірну природу Канади
Стародавні «гобіти»: що дізнались вчені про життя мініатюрних людей через 20 років після їхнього відкриття?
Стародавні «гобіти»: що дізнались вчені про життя мініатюрних людей через 20 років після їхнього відкриття?

Нові аналізи показують, що деякі могли бути навіть меншими за 106 см…

Середньовічна загадка Черкас: коли насправді було засноване місто, і чому археологи заперечують офіційну дату?
Перший політ людини в небі: як двоє французів у 1783 році на повітряній кулі поклали початок ери авіації?
Читати більше