Ядерну бомбу винайшли більше 4 тисяч років тому: археологи знайшли загублене місто, знищене ядерним вибухом

Загублений світ

За технологіями будівництва Мохенджо-Даро значно випереджало усі відомі міста тієї епохи…

У 1922 році у Пакистані в провінції Сінд археологи під керівництвом Ракхала Даз Бенерджі у малозаселеному південному регіоні знайшли руїни гігантського міста Мохенджо-Даро.

За технологіями будівництва воно значно випереджало усі відомі міста тієї епохи. 4 тисячі років тому там вже були публічні бані, вода та каналізація. Археологи впевненні, що там мешкало понад 35 тисяч людей. Однак у мегаполісі виявили лише пів сотні скелетів. Положення кістяків свідчило, що смерть їх застала зненацька.

Під час розкопок вчені виявили оплавленні камені та кераміку, що перетворилися на скло. Радіографічні дослідження показали – вони піддалися дії температур близько 200 градусів. Такого жару можна було досягти в горнилі та аж ніяк не на відкритому місці.

Вчені не могли зрозуміти, що ж відбулося аж до 6 серпня 1945 року – над Хіросімою розірвалася ядерна бомба. Тоді стало зрозуміло, куди могли за мить дітися більше тридцяти тисяч людей у місті Мохенджо-Даро, а камені та кераміка перетворитися на скло.

Проте постало інше питання – яким чином стався ядерний вибух більше 4 тисяч років тому, коли про такі технології ще ніхто не знав? Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Читайте також:

Загибель «Титаніка» у квітні 1912 року залишається однією з найвідоміших катастроф в історії людства. 
Епоха великих географічних відкриттів ховає у собі безліч деталей, де межа між глибокою наукою та відвертою містикою стає практично непомітною. 
Математика та астрономія часто сприймаються як сухі академічні дисципліни, проте історія знає випадки, коли саме вони ставали інструментом для здобуття колосальних статків та геополітичного впливу. 
Цивілізація Майя залишила по собі спадок, який досі змушує сучасну науку ставити під сумнів межі людських можливостей. 
Цей геополітичний інструмент ставить у пряму залежність долю 100-мільйонного Єгипту. 
08102026
Молекули, що виникли ще в юрському періоді, можуть стати несподіваною підказкою для боротьби із сучасними бактеріями...