Ядерну бомбу винайшли більше 4 тисяч років тому: археологи знайшли загублене місто, знищене ядерним вибухом

Загублений світ

За технологіями будівництва Мохенджо-Даро значно випереджало усі відомі міста тієї епохи…

У 1922 році у Пакистані в провінції Сінд археологи під керівництвом Ракхала Даз Бенерджі у малозаселеному південному регіоні знайшли руїни гігантського міста Мохенджо-Даро.

За технологіями будівництва воно значно випереджало усі відомі міста тієї епохи. 4 тисячі років тому там вже були публічні бані, вода та каналізація. Археологи впевненні, що там мешкало понад 35 тисяч людей. Однак у мегаполісі виявили лише пів сотні скелетів. Положення кістяків свідчило, що смерть їх застала зненацька.

Під час розкопок вчені виявили оплавленні камені та кераміку, що перетворилися на скло. Радіографічні дослідження показали – вони піддалися дії температур близько 200 градусів. Такого жару можна було досягти в горнилі та аж ніяк не на відкритому місці.

Вчені не могли зрозуміти, що ж відбулося аж до 6 серпня 1945 року – над Хіросімою розірвалася ядерна бомба. Тоді стало зрозуміло, куди могли за мить дітися більше тридцяти тисяч людей у місті Мохенджо-Даро, а камені та кераміка перетворитися на скло.

Проте постало інше питання – яким чином стався ядерний вибух більше 4 тисяч років тому, коли про такі технології ще ніхто не знав? Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Читайте також:

Масштабність мислення трипільської цивілізації найяскравіше проявлялася в їхній архітектурі. 
Потреба відстежувати час та спостерігати за рухом небесних світил існувала у всіх давніх народів. І поки на островах Середземномор'я будували кам'яні храми-криниці, на території сучасної України зводили власні монументальні обсерваторії. 
02082026
Єгипет знову подарував археологам відкриття, яке допомагає зазирнути у світ, що існував тисячі років тому....
Сучасна інженерія створила технологію, здатну багаторазово примножити фізичні можливості абсолютно здорової людини. 
Довгі рухомі доріжки, які сьогодні є невіддільною частиною великих аеропортів та торгових центрів, сприймаються як базовий елемент міського комфорту.