Ядерну бомбу винайшли більше 4 тисяч років тому: археологи знайшли загублене місто, знищене ядерним вибухом

Загублений світ

За технологіями будівництва Мохенджо-Даро значно випереджало усі відомі міста тієї епохи…

У 1922 році у Пакистані в провінції Сінд археологи під керівництвом Ракхала Даз Бенерджі у малозаселеному південному регіоні знайшли руїни гігантського міста Мохенджо-Даро.

За технологіями будівництва воно значно випереджало усі відомі міста тієї епохи. 4 тисячі років тому там вже були публічні бані, вода та каналізація. Археологи впевненні, що там мешкало понад 35 тисяч людей. Однак у мегаполісі виявили лише пів сотні скелетів. Положення кістяків свідчило, що смерть їх застала зненацька.

Під час розкопок вчені виявили оплавленні камені та кераміку, що перетворилися на скло. Радіографічні дослідження показали – вони піддалися дії температур близько 200 градусів. Такого жару можна було досягти в горнилі та аж ніяк не на відкритому місці.

Вчені не могли зрозуміти, що ж відбулося аж до 6 серпня 1945 року – над Хіросімою розірвалася ядерна бомба. Тоді стало зрозуміло, куди могли за мить дітися більше тридцяти тисяч людей у місті Мохенджо-Даро, а камені та кераміка перетворитися на скло.

Проте постало інше питання – яким чином стався ядерний вибух більше 4 тисяч років тому, коли про такі технології ще ніхто не знав? Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Читайте також:

Кінець 19 століття супроводжувався бурхливими дискусіями в наукових колах. Академіки та інженери ламали списи у суперечках про можливість створення літального апарата, який був би важчим за повітря. 
Історія науки має власні священні символи та легенди. Розповідь про яблуко, що впало на голову Ньютону, ставши каталізатором для відкриття закону всесвітнього тяжіння, є, мабуть, найвідомішим науковим міфом. 
11102026
В австралійському скельному укритті археологи знайшли 12 зубів валлабі, які понад тисячу років тому могли стати частиною незвичайної прикраси...
Сучасний кінематограф вийшов за рамки простої розваги. Глядач 21 століття вимагає логіки та наукової достовірності навіть у казкових чи фантастичних сюжетах. 
Розвиток технологій відбувається настільки стрімко, що межа між фантастичним трилером і науковим звітом майже зникла.