Традиції пращурів – це справжній скарб, який ми часом незаслужено забуваємо.
Священне правило, якого дотримувалися наші пращури, зустрічаючи Різдво, це – пісний стіл. Однак, якщо ми заглибимося в історію, то побачимо: хоча традиція залишалася незмінною, її наповнення – набір конкретних страв – постійно варіювався. Це було динамічно, як саме життя! Тривалий час ми думали, що знаємо про всі ці дванадцять страв, але виявляється, що наші прадіди знали і готували куди більше.
Дослідник історії Акім Галімов в одному зі своїх проєктів, де він разом із відомим українським шеф-кухарем Євгеном Клопотенком відроджує давні українські смаки, прямо заявив, що багато з того, що стояло на столі у наших предків, сьогодні просто зникло з раціону.
«Споконвіків на Святвечір усі страви були пісні, але їхній набір варіювався. Це вже залежало від заможності родини і, безумовно, історичного часу, бо, на жаль, велика кількість страв, які їли наші пращури сьогодні просто забута. І, друзі, абсолютно несправедливо, бо ці страви просто вражають», - зазначив Акім Галімов.
НЕПИТНИЙ КИСІЛЬ
І він має цілковиту рацію. Є страви, які просто вражають! І одна із таких страв – кисіль, який не п'ють, а їдять🥄
Сьогодні ми п'ємо кисіль рідкий, солодкий, з ягід – це звична справа. Але наші пращури мали зовсім інший рецепт. Євген Клопотенко з командою постійно шукає старі рецепти, і серед його знахідок – непитний кисіль. І це не просто загущений напій, а справжня страва!
«Я чесно ніколи не бачив, щоб кисіль був на вигляд як величезна іриска і такою саме консистенції, – поділився враженнями Акім Галімов після дегустації. – Дуже смачно. Це просто дуже нетиповий смак».
🍯 Який же секрет цього прадавнього десерту?
«Це горох з медом, до якого додається небагато крохмалю. Ідея полягає в тому, що горох набуває такої щільної структури саме завдяки меду. Коли ви його трошки охолодите, його можна буде нарізати. Я знайшов цей рецепт і на Слобожанщині, і на Полтавщині, він згадується у багатьох спогадах і навіть зараз іноді є у вжитку», — розповів Євген Клопотенко.
Виявляється, ця страва не просто архаїзм. Вона досі живе!
«А ось на Миколаївщині існує дуже цікава весільна традиція: там подають цей кисіль, але обов’язково заливають його ряжанкою. І це, друзі, слугує прозорим натяком – означає, що гостям час вже збиратися та йти додому (сміється). Така от місцева фішка», – додав шеф-кухар.
Класний спосіб делікатно завершити вечірку, погодьтеся! І це лише один приклад того, скільки цікавого та смачного ми забули. Більше про українські традиційні страви на Різдво – в проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
