Уявіть собі найбільші музеї світу — з їхніми сяючими галереями, недосяжними шедеврами, репутацією, вибудованою століттями...
А тепер уявіть, що серед цих шедеврів можуть бути… підробки. Саме такий скандал змусив мистецький світ здригнутися, коли на авансцену знову вийшов він — Вольфганг Бельтраккі, людина, яку називають не лише генієм, а й найвправнішим шахраєм нашого часу.
Німецький художник, що працює на межі етичних та творчих правил, взяв найдорожчу картину в історії — «Спаситель світу» — і створив на її основі колекцію із 4,5 тисяч NFT. В цифровому мистецтві це фактично новий вимір вартості: кожна робота засвідчена блокчейном і має власного власника.
«Я беру картину «Спаситель світу» і показую її в різних стилях, ніби їх зробили художники різних епох», — каже Вольфганг Бельтраккі, художник, «король підробок».
Ця заява від митця, чия репутація досі розбурхує світові музеї, стала вибухом. Його цифрову колекцію вже назвали найвеличнішою — не тільки через обсяг, а й через автора. Бельтраккі — це людина, яка десятки років непомітно вводила в обіг фальшивки, що зрештою опинялися в приватних колекціях, наукових каталогах і навіть у залах найпрестижніших музеїв.
«Це дійсно король підробок ХХ століття», — підкреслює Наталія Кофтюх, завідувачка відділу мистецтвознавчих досліджень Київського інституту судових експертиз.
Та історія Бельтраккі почалася зовсім не зі скандалів. Народжений під ім’ям Вольфганг Фішер, він виріс у світі мистецтва — його батько розписував церкви та робив дозволені копії відомих полотен. Саме в цьому тихому сімейному середовищі дитина вперше торкнулася ідеї, що картина може мати багато життів і що межа між оригіналом і копією інколи надто тонка.
У школі він не прижився: бунтував, пропускав уроки, зловживав наркотиками. Врешті його вигнали — і цього разу не за погану поведінку, а за надто помітну творчість. Тож Вольфганг пішов з головою в мистецтво: навчався, експериментував, і вже у 14 років намалював копію роботи Павла Пікасо — просто «для розваги».
«Навіть його вчителі були дуже здивовані, як у нього це спритно вийшло», — згадує Наталія.
Згодом Бельтраккі не просто вправлявся у копіюванні — він продав перші підробки. Почав із так званих «малих голландців» — майстрів XVII століття, які створювали камерні побутові сцени. Його роботи здавалися настільки переконливими, що навіть досвідчені експерти не могли знайти різниці.
Успіх швидко перетворився на стиль життя. Бельтраккі жив богемно, подорожував, відкрив власну галерею. І весь цей час він продовжував робити те, що вмів найкраще: змушувати світ сумніватися у власних знаннях.
Але чи справді ми можемо бути впевнені, що кожна картина, яку бачимо в музеї, є справжньою? І як одна людина змогла змінити правила гри для всього мистецького світу? Про це ти можеш дізнатися у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
