Розсекречені документи: Штати та СРСР разом загубили пів сотні ядерних бомб за часи «холодної» війни

Загублений світ

Переважно це траплялося під час авіакатастроф в океанні…

У 2018 році світ дізнався про втрачену у кризі Гренландії ядерну бомбу. Інформацію розсекретили через сорок років після падіння літака. Американський бомбардувальник Б-52, який ніс чотири ядерні заряди, розбився об кригу. Знайти та знешкодити вдалося лише три заряди, четвертий – загубився в океані.

Всього оборонний департамент США офіційно визнав втрату одинадцяти ядерних бомб. Разом Штати та СРСР за часи «холодної» війни загубили пів сотні боєголовок. Переважно під час авіакатастроф в океанні. У 50-х роках літакам часто бракувало пального для перетину Атлантики, і вони з екіпажами гинули у хвилях. Схожа доля спіткала і декілька субмарин.

Один з американських підводних човнів із ядерною зброєю лежить неподалік від узбережжя Азорських островів. А у Північній Атлантиці затонула радянська атомна субмарина «Комсомолець», на якій було дві торпеди з ядерними боєголовками. Через великі глибини підняти човни та їхні небезпечні вантажі не вдалося. Тож, вони лишаються смертельно небезпечними подарунками для прийдешніх поколінь.

Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.