Гігантські трубчасті черви рифтії не мають рота й травної системи, але виростають на дні океану до великих розмірів.
Креветки рімікаріс лишилися без очей, зате мають на спині ділянку зі світлочутливим пігментом родопсином, що дозволяє відчувати тепло. Краб єті зберігає в шерсті на грудях колонію бактерій. Помпейський черв’як виживає біля труб, з яких б’є вода температурою понад 80 градусів, і від жару його захищає густа ковдра з бактерій.
Усі вони живуть навколо гідротермальних джерел. Ці джерела виникають на дні океану там, де крізь тріщини земної кори просочується магма й відбуваються виверження мініатюрних вулканів. За кольором стовпа диму чи пари їх поділяють на два види: чорні й білі «курці».
Життя навколо них існує без сонячного світла, з мінімумом кисню й у присутності токсичних речовин. Вчені відкрили ці джерела 1977 року поблизу Галапагоських островів і були вражені, що тут процвітає життя. Основою місцевих екосистем є не фотосинтез, а хемосинтез: бактерії отримують енергію від хімічних сполук, що виходять з надр. Черв’яки й креветки живуть у симбіозі з ними або харчуються ними. Знайти такі джерела для науковця велика удача.
«Я одна з небагатьох, кому пощастило відвідати багато найкрасивіших гідротермальних джерел у всьому світі», - каже біолог морських глибин Шеннон Джонсон з Інституту MBARI.
Ці екосистеми показують, наскільки жорсткі умови може витримати життя. Тепер залишається головне запитання: чи не з таких місць воно й розпочалося і чи можна знайти щось подібне на інших планетах? Більше про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!
