Побував у самому пеклі: чемпіон з кікбоксингу Роман Щербатюк відмовився від змагань у Польщі та поїхав у Попасну

Загублений світ

Не чекаючи повістки хлопець сам визвався на війну…

Війна забрала зі спортивних майданчиків багатьох спортсменів, але декому вдалося поєднати непоєднуване – військову службу і спортивну кар'єру. Один з таких людей є чемпіон з кікбоксингу 2017 року Роман Щербатюк. Не чекаючи повістки хлопець сам визвався на війну, але й навіть в окопах не забув про тренування Просто з передової Роман їздив на міжнародні змагання, а вже за декілька тижнів з бронзовою медаллю повернувся на фронт.

Як і більшість українців, 24 лютого 2022 року він прокинувся від вибухів. Перше, що зробив спортсмен – знайшов безпечне місце для сім'ї, а вже потім приєднався до черкаського ТРО.

«Вже ввечері я був на блокпосту при в'їзді в Черкаси, на дамбі. Це був мій перший день в лавах територіальної оборони. Мені просто хотілося дати відсіч оркам», - згадує Роман.

Коли ж Роман Щербатюк готувався зі своїм підрозділом їхати в Попасну, його викликали у національну збірну для участі у всесвітніх іграх. Однак на той момент він уже був військовим і мав інший наказ. Хлопець не міг підвести побратимів, з якими готувався до бойового виїзду, тому замість ринга відправився просто в самісіньке пекло до ворога.

«Велика кількість живої сили та техніки супротивника, потужні артилерійські обстріли і постійні ворожі атаки – це було все і одразу й у такій максимальній стовідсотковій порції, що аж голова вибухала. Для мене одне з найстрашніших і найважчих речей це були саме такі артобстріли, коли ти просто не бачиш ворога і не можеш нічого з цим зробити», - згадує Роман.  

Ворожа артилерія у попаасній працювала у режимі 24/7. Напруження було таке, що хлопець навіть не одразу збагнув, що отримав контузію. А після пекельних боїв Романа відправили на ротацію до рідних Черкас, де він отримав іще одне запрошення на збори до всесвітніх ігор. Якийсь час хлопець вагався та зрештою вплинуло і сприяння військового командування.

«Було сказано багато слів і моїм командиром і моїм тренером, які все ж таки переконали мене взяти участь в цих змаганнях. Вищим командуванням мені був даний дозвіл на виїзд за кордон. Це було як відрядження для підготовки і участі в змаганнях на турнірі», - розповів Роман Щербатюк.

До української команди була прикута максимальна увага, спортсменів підтримували і журі, і суперники, і вболівальники. Як Роман провів свої поєдинки і що робив потім – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

16022026
Лютий 2026 року добігає кінця, але планетарні аспекти стають лише гострішими. 
Львівська «Тюрма на Лонцького» сьогодні — це музей, але колись ці коридори були останньою зупинкою для тисяч людей. 
Це звучить як сценарій для фантастичного детективу, але подія цілком реальна і зафіксована. У 2005 році поблизу села Рудня-Замисловицька знайшли об’єкт, який займає площу в 15 гектарів. Це не просто купа каміння, а справжнє поселення, де брили розставлені
15022026
Група крові — це більше, ніж цифри та букви у медичній картці...
НКВС розпочало масове полювання на українське підпілля ще задовго до того, як велика війна офіційно перетнула кордон СРСР. 
Поки весь світ сперечається про призначення Стоунхенджу, археологи продовжують знаходити підтвердження того, що ці велетенські камені — не просто «декор» епохи неоліту. Схоже, вони приховують дещо більше за сонячний календар.