Один шанс на мільйон: вражаюча історія азовця, який відмовився здаватися в полон і дивом вийшов з оточення

Загублений світ

Він – захисник Маріуполя і Азовсталі…

Український військовослужбовець Олександр, який служив у полку «Азов» з 2015 по 2020 роки, під час оборони Маріуполя здійснив те, що здавалось неможливим – відмовився йти у полон і самотужки дістався до підконтрольній Україні території. Як захиснику вдалося вижити, коли шанс на це складав один на мільйон?

Олександр, дізнавшись про російське вторгнення на його Батьківщину, не мав жодних сумнівів у своєму виборі – він залишив роботу за кордоном і вирушив до України, де його рідний полк вже перебував в епіцентрі бойових дій – в Маріуполі. Під час боїв, коли російські війська вже обступили місто, Олександру дивом вдалося дістатися до своїх побратимів і пліч-о-пліч стояти з ними у боях.

Але незабаром Президент України Володимир Зеленський, задля збереження життів особового складу, наказав солдатам скласти зброю і здатися у російський полон. Олександр відмовився і попросив керівництво записати його «безвісти зниклим».

«Коли я дізнався, що організовується вихід у полон, що Президент дав наказ берегти життя, я прийняв рішення боротися далі. Коли я їхав до Маріуполя, то взагалі не думав, що виживу, але сказав собі, що боротимуся до останнього», - розповів військовослужбовець Олександр з позивним «Схід».

Олександр заховався на території Азовсталі у місці, куди вороги не наважувалися проникати, – у каналізації. Туди товариші затягли для нього матраци, ковдри, продукти та воду, а також залишили побратимові усі свої гроші та деякі цінні речі. В суцільній темряві, на одинці з думками захисник просидів не одну добу, поки не зрозумів, що можна вже виходити.

«Я розумів, що шансів на те, що я виживу, що мене не вб'ють, чи не розстріляють, коли впіймають, майже немає, але все одно вирішив – якщо є бодай один шанс з тисячі, треба спробувати», - згадує військовослужбовець з позивним «Схід».

Український захисник перевдягнувся у цивільне і вночі, спершу вибрався з Азовсталі, а потім із Маріуполя. 5 червня він дістався підконтрольному Україні Запоріжжю і вже звідти зателефонував дружині та мамі, які перебували на той час за кордоном.

«Вони не повірили, що це дійсно я поки я не вислав їм свою фотографію на фоні українського стягу», - згадує Олександр.

Чоловік поділився, що коли закінчиться війна, він обов’язково напише книгу з детальною оповіддю про те, як йому вдалося вийти із ворожого оточення.

Те, що зробив Олександр – це була перемога і не лише для нього особисто, а й для всієї України – він став символом сили, відваги і відданості своїй країні у часи війни.

А от не менш цікаву розповідь про те, як чоловік потрапив до Маріуполя, дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

Ми звикли вважати, що наш мозок — це надпотужний комп'ютер, який допомагає нам виживати завдяки логіці. Але що, як саме ця логіка є головним бар'єром, який відділяє нас від справжніх див? 
04012026
Марс часто здається нам одноманітною рудою пустелею, але нові кадри від ровера Curiosity доводять протилежне. 
Іноді для того, щоб тисячі людей почали діяти однаково, не потрібні накази чи примус…
Історія іноді ховається буквально у нас під ногами, очікуючи на свій час століттями. Одне з таких відкриттів сталося неподалік Чернігова, у селищі Шестовиця, де земля відкрила дослідникам двері у світ суворих воїнів та мудрих правителів. 
03012026
Історія не часто віддає свої секрети просто так, але іноді для великого відкриття достатньо наполегливості та справного металошукача.