Золотий Будда з діамантами всередині став ключем до таємничого скарбу, але незабаром навколо знахідки розгорівся гучний скандал.
Історія шукача скарбів Рохеліо Рохаса досі залишається однією з найзагадковіших і найбільш обговорюваних легенд XX століття. Чоловік стверджував, що виявив частину скарбів ("золото Ямасіти"), які японські війська нібито сховали на Філіппінах в останні місяці Другої світової війни. Про це пише Главред.
Незабаром після знахідки життя чоловіка перетворилося на низку арештів, переслідувань і судових розглядів.
На початку 1970-х років Рохас разом із командою робітників проводив розкопки в гірському районі неподалік від міста Багіо. Після кількох місяців важкої роботи група виявила систему підземних тунелів, де знаходилися військові артефакти, зброя та останки японського солдата. Ці знахідки переконали шукача скарбів, що він рухається у правильному напрямку.
- Що ховалося в підземному тунелі
24 січня 1971 року група пробилася крізь масивне бетонне перекриття і виявила золоту статую Будди. За словами Рохаса, вона була настільки важкою, що для її підйому знадобилося десять осіб і спеціальне обладнання.
Однак найдивовижнішим відкриттям став вміст статуї. Мисливець за скарбами сказав, що голова Будди виявилася знімною, а всередині знаходилися необроблені алмази. Крім того, під бетонною підлогою було виявлено десятки дерев'яних ящиків. В одному з них Рохас знайшов золоті злитки, які, як він вважав, були частиною легендарного скарбу генерала Томоюкі Ямасіти.
Згідно з популярною версією, японські військові під час війни сховали на Філіппінах величезні багатства, вивезені з різних країн Азії. Вартість цих скарбів деякі дослідники оцінювали в десятки мільярдів доларів, хоча історики неодноразово вказували на відсутність переконливих доказів таких масштабів.
- Чому знахідкою зацікавився президент
Рохас не приховував свою знахідку. Він показував статую потенційним покупцям і фотографувався з нею для преси. Незабаром інформація дійшла до президента Філіппін Фердинанда Маркоса.
За словами шукача скарбів, у квітні 1971 року його будинок відвідали люди у військовій формі, які пред'явили ордер на обшук. Після цього золота статуя, коштовності, злитки та інші цінності були вилучені. Рохас стверджував, що більша частина знайдених ним скарбів безслідно зникла.
Пізніше він публічно звинуватив оточення Маркоса в конфіскації скарбу. Ці заяви призвели до конфлікту з владою. У наступні роки шукач скарбів неодноразово піддавався арештам і заявляв про тортури під час утримання під вартою.
- Судова битва тривала десятиліттями
Після повалення режиму Маркоса в 1986 році Рохас спробував домогтися справедливості через суд. Він подав позов, вимагаючи компенсації за незаконне ув'язнення та втрату знайдених скарбів.
Сам Рохас помер у 1993 році, не доживши до завершення розгляду справи. Однак справу продовжили його спадкоємці. У 1996 році журі в Гонолулу винесло рішення на користь сім'ї шукача скарбів і присудило багатомільярдну компенсацію. Пізніше сума була значно зменшена судом. Спадкоємці досі намагаються домогтися повного виконання рішення.
Читай також:
