А тепер уявіть, що найстаріша з них може бути родом не з Греції, як усі звикли вважати, а з… Китаю! Сенсаційна заява, чи не так? Саме про це йдеться в дослідженні, що може перевернути наші уявлення про історію астрономії.
Як зазначає видання livescience, дослідники з Китайської національної астрономічної обсерваторії ретельно вивчили «Зоряний посібник майстра Ши» – найдавніший зоряний каталог, що зберігся в Китаї. Застосувавши інноваційну техніку цифрової обробки зображень, а саме узагальнене перетворення Хафа, вони виявили щось ця стародавня зоряна карта може датуватися 355 роком до нашої ери! Це на цілих 250 років раніше, ніж вважалося досі! І це ще не все: близько 125 року нашої ери її оновили. Якщо це правда, то «Зоряний посібник майстра Ши» стає найстарішим відомим зоряним каталогом у світі, випереджаючи славнозвісну зоряну карту давньогрецького астронома Гіппарха більш ніж на 200 років!
Девід Панкеньєр, почесний професор китайської астрономії, який не брав участі в дослідженні, але є визнаним авторитетом, цілком переконаний у висновках. Він зазначає, що дослідження підтверджує попередні роботи, зокрема Джозефа Нідхема – біохіміка, відомого своїми знаннями давньокитайської науки. До того ж, нове датування збігається з часом, коли, як вважається, жив сам історичний Майстер Ши Шень. Збіг? Навряд чи!
Здавалося б, докази очевидні, але у науковому світі не все так просто. Історики та астрономи вже давно ламають голови над нібито розбіжностями в датах у каталозі Ши. Деякі вимірювання здаються на сотні років старшими за інші. Вся справа в тому, що з часом сузір'я нібито дрейфують через коливання осі нашої планети, а зірки рухаються, змінюючи вигляд нічного неба. Це дозволяє вченим точно датувати зоряні карти.
Нове дослідження пропонує пояснення цим невідповідностям: це були помилки копіювання та часткові оновлення. Тобто, рукопис був створений у IV столітті до нашої ери, а потім його виправляли – іноді неточно – через сотні років.
Проте, інші експерти, які не брали участі у дослідженні, мають іншу думку. Даніель Морган, історик, що спеціалізується на ранній китайській астрономії, припускає, що розбіжності виникли через те, що оригінальний інструмент, який використовувався для створення посібника, був неточним на один градус. Якщо врахувати цю похибку, то походження рукопису датується приблизно 103 роком до нашої ери. Це також пояснює, чому в каталозі використовується сферична система координат, яку китайські астрономи прийняли після винаходу армілярної сфери (пристрою з переплетених кілець для відображення шляхів сузір'їв) у першому столітті до нашої ери.
«Так сталося, що якщо врахувати це справді незначне міркування — що, можливо, вони створили інструмент, і він не був ідеальним — тоді аналіз даних астрономів ідеально узгоджується з історією людства», — пояснює Морган.
Морган також зауважив, що прагнення заявити про найдавнішу карту зоряного неба чи будь-який інший науковий інструмент, стало джерелом національної гордості протягом останніх 300 років. Це свого роду «міжцивілізаційна конкуренція», де нації прагнуть довести свою перевагу.
Читай також: