Вольфганг Бельтраккі – це ім'я, яке змушує тремтіти колекціонерів, мистецтвознавців та власників галерей по всьому світу.
Цей німецький художник, якого називають найбільшим мистецьким шахраєм у світі, десятиліттями водив за ніс найкращі музеї та збував іменитим колекціонерам фальшивки вартістю в мільйони євро. Його історія – це неймовірний сюжет про геній, шахрайство та приголомшливе вміння маніпулювати арт-ринком.
Однією з найвідоміших підробок Бельтраккі стала картина «Ліс», яка нібито була написана видатним німецьким сюрреалістом Максом Ернстом. Її продали на аукціоні за 400 000 євро, але згодом перепродали за цілих 7 мільйонів! Навіть вдова покійного художника прийняла фальшивку за роботу свого чоловіка. Коли ж знайшлося оригінальне полотно, експерти відчайдушно намагалися довести, що саме воно є фальшивкою!
Лише за кілька років Бельтраккі зізнався, що підробив аж 25 картин Ернста, і навіть публічно продемонстрував телевізійникам, як йому вдалося імітувати стиль відомого художника. За словами короля підробок, загалом він продав понад три сотні фальшивих картин. І більшість із них досі знаходяться у приватних чи музейних колекціях по всьому світу.
Народився Вольфганг під прізвищем Фішер. На початку 90-х він знайомився з майбутньою дружиною Хелен Бельтраккі та взяв собі її прізвище. Ця зустріч стала доленосною. Подружжя Бельтраккі організувало небачену досі кампанію витонченого мистецького шахрайства.
«Його геніальність полягала в тому, що він не копіював існуючі картини, а створював нові. Наприклад, є якась колекція, описана в щоденниках чи списках художника, але якоїсь картини, яка там вказана, немає. Бельтраккі її писав і продавав як оригінал», — пояснює Наталія Ковтюх, завідувачка відділу мистецтвознавчих досліджень Київського інституту судових експертиз.
Підробки приносили фантастичні гроші. Бельтраккі був майстром не лише пензля, а й психології, адже слову подружжя про справжність картин вірили арт-дилери, експерти та представники аукціонних будинків. Однак, навіть найретельніше продумана система дає збій. Під час роботи над «Червоною картиною з кіньми» у Бельтраккі закінчилася біла олійна фарба – цинкові білила. І він замінив їх більш сучасним аналогом – титановими білилами.
«Титанові білила були винайдені у 50-ті роки, а художники, яких він підроблював, це початок століття. Вони ще не могли писати такими фарбами», — зазначає Наталія Ковтюх.
Новий власник, відомий німецький мистецтвознавець та колишній директор центру Помпіду в Парижі Вернер Шпіс, виклав за картину 3,5 мільйона доларів. Він і замовив експертизу. Однак, навіть отримавши висновок експертів про підробку, Шпіс не міг у це повірити. Він до останнього наполягав, що «Червона картина з кіньми» – це оригінал.
На суді Вольфганг і Хелен Бельтраккі визнали свою провину і були засуджені до 6 й 4 років позбавлення волі відповідно. Також їх зобов'язали компенсувати 35 мільйонів євро збитків, але більшість їхніх афер так і не були розслідувані.
«Судовий процес над Бельтраккі дуже швидко закінчився. Експертизу інших його робіт так і не робили. Чому? Бо в цьому процесі були задіяні дуже серйозні аукціонні будинки. Підробки Бельтраккі продавалися і на Christie's, і на Sotheby's», — підкреслює Наталія Ковтюх.
Більше про те, як фальшиві шедеври потрапляють в музеї і в приватні колекції, дивись у проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
