Небесне ворожіння: 4000-річні вавилонські таблички розповіли як у стародавні часи сприймали затемнення

Місячні затемнення мали неабияке значення для королів Вавилону…

Вавилонські тексти, яким вже понад 4 000 років, відкривають завісу над тим, як стародавні астрономи використовували місячні затемнення для передбачення майбутніх трагедій. Для вавилонян ці астрономічні явища не були лише видовищем на небі, а справжніми сигналами, що попереджали про смертельні загрози, пише видання iflscience. Саме тому читання знаків, які приховані в тінях Місяця, стало важливим мистецтвом, що призвело до створення серії текстів, які документували ці ознаки.

Тексти, написані клинописом близько 4 000 років тому, нарешті були витлумачені науковцями. Вони знаходилися в Британському музеї понад століття, але тільки тепер дослідники змогли розкрити їх зміст.

Фото: The Trustees of the British Museum 

Як виявилося, місячні затемнення мали неабияке значення для королів Вавилону. Королівські радники, спостерігаючи за рухом тіні Землі по Місяцю, могли передбачити нещастя, що очікували на царя. Наприклад, якщо затемнення сталося в певний час доби, це могло означати кінець династії або навіть настання чуми.

Ці тексти були знайдені в древньому місті Сіппар, яке знаходилося на території сучасного Іраку. В одному з текстів говориться, що затемнення «під час вечірньої варти» символізує початок епідемії, а якщо затемнення відбулося «неправильно», то воно могло призвести до всесвітнього Потопу.

Незважаючи на такі загрозливі передбачення, вавилонські королі мали змогу захиститися від лихої долі за допомогою спеціальних ритуалів. Якщо радники царя відчували, що загроза реальна, вони могли провести додаткові обряди, щоб протистояти небезпеці.

Ці древні тексти, що збереглися до наших днів, є найдавнішими збірками передвісників місячних затемнень і надають унікальну інформацію про небесне ворожіння, що практикувалося в Південній Месопотамії на початку другого тисячоліття до нашої ери.

Читай також:

Навколо масонів стільки туману, що розгледіти за ним реальних людей майже неможливо. Здається, що вони — герої голлівудських трилерів про світову змову, а не реальна організація з багатовіковою історією.
Поки ми переймаємося глобальним потеплінням, на нашому континенті існує місце, яке просто проігнорувало всі кліматичні катастрофи останніх десяти мільйонів років.
Коли чуєш слово «масони», уява малює картинки з пригодницьких фільмів: похмурі підземелля, люди в каптурах, дивні знаки та змови, що вирішують долі цілих народів. 
Коли місто під ударом, сила не лише у м’язах, а у відвазі та рішучості...
Під товщею води Чорного моря, якою ми звикли милуватися з набережних, ховається механізм, здатний перетворити сучасне сталеве судно на купу брухту за лічені хвилини. І мова не про шторми, до яких усі звикли.