Найчастіше людей кам’яного віку вбивали харчові отруєння та поцілунки

Небезпека була невід’ємною складовою життя стародавніх людей…

Дослідження вчених зі Стокгольмського університету та Шведського музею природної історії розкривають страшну картину життя людей у кам’яному віці. Боротьба з хижаками, жахливими погодними умовами та дефіцитом їжі були для них повсякденними справами. Небезпека була невід’ємною складовою життя стародавніх людей. Важко уявити, але смертельно небезпечними були навіть звичайні поцілунки, пише видання iflscience.

Вчені провели ряд аналізів, які показали від чого найчастіше могли помирати люди кам’яного віку.  Завдяки дослідженню, яке було опубліковане в журналі Scientific Reports, науковцями було виявлено ряд бактерій, які могли призвести до смерті у ті часи. Серед них й Yersinia pestis, бактерія, яка викликає чуму. 

«Чим більше люди спілкувалися, тим більше можливостей у них було заразити один одного. – пояснив Андерс Гетестрем, один з авторів дослідження та професор молекулярної археології в Стокгольмський університет – Але найбільш помітними в цьому дослідженні є інфекції, що поширювалися через їжу».

Дослідження показало, що серед мікробіома стародавніх скандинавів були знайдені бактерій, які сьогодні асоціюються з харчовими отруєннями та інфекціями, такими як Salmonella enterica та Yersinia enterocolitica.

На другому місці, після харчових смертей, смертельно небезпечними були… поцілунки. Адже ще одним поширеним мікроорганізмом, знайденим серед зразків, є Neisseria meningitidis, вид бактерії, відповідальний за менінгококову інфекцію. До речі, близько 10% населення сучасності досі мають ці бактерії, які не шкідливо для носія живуть у горлі та носовій порожнині. Проте ситуація може змінюватися, коли вони потрапляють до людини з ослабленим імунітетом.

«Бактеріальні захворювання, які ми виявили у людей кам’яного віку, сьогодні легко лікувати антибіотиками, але тоді вони могли бути смертельними», – заявила автор дослідження Нора Бергфельдт з кафедри зоології Стокгольмського університету.

Читай також:

Анастасія Лисенко із Запоріжжя офіційно увійшла до п’ятірки найкращих знавців нейронаук серед підлітків на престижному світовому конкурсі International Brain Bee. 
Зумери не просто переписують правила гри — вони змінюють інструменти, якими користувалося людство століттями. Поки скептики кажуть про «залежність від гаджетів», нове покоління інтегрує віру у свій смартфон так само природно, як ранкову каву або перегляд
Іноді те, що здається безневинним, може перерости у справжню загадку для науки…
14032026
Ми звикли сприймати Карпати як старі, спокійні гори, де найгірше, що може трапитися — це паводок чи зсув ґрунту. Проте геологічна історія регіону знає часи, коли тутешні краєвиди нагадували кадри з фільмів-катастроф. 
Конотопська битва 1659 року — тріумф української зброї, де московське військо отримало такого ляпаса, що відлуння чути досі.