Алмазний пил проти глобального потепління: наукова революція чи дорога фантазія?

Кліматична модель показала, що алмазний пил є ефективним, проте є «але»…

Дослідники запропонували нову ідею для боротьби з глобальним потеплінням – використання алмазного пилу. Як пише видання iflscience, план передбачає викид в атмосферу 5 мільйонів тонн цих частинок щороку. Якби все вдалося, це могло б знизити глобальну температуру на 1,6 °C. Для порівняння, світ вже близький до перевищення межі в 1,5 °C, встановленої Паризькою угодою.

Це дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Geophysical Research Letters, належить до галузі геоінженерії – науки, що займається спробами зменшити негативні наслідки зміни клімату шляхом маніпулювання природними процесами. Однак не всі методи однаково безпечні. Традиційне використання діоксиду сірки для охолодження атмосфери може призвести до зворотного ефекту та спричинити ще більше нагрівання.

Щоб знайти альтернативу діоксиду сірки, дослідники створили кліматичну модель, яка показала, що алмазний пил є набагато ефективнішим у відображенні сонячного випромінювання. З усіх матеріалів, включених у дослідження, саме алмаз найкраще виконував це завдання, залишаючись в атмосфері довше, ніж інші частинки, що дозволяє довше підтримувати охолоджувальний ефект.

Але є суттєва проблема – вартість реалізації. Для досягнення ефекту зниження температури на 1,6 °C потрібно 5 мільйонів тонн алмазного пилу щороку, що може коштувати близько 200 трильйонів доларів до кінця XXI століття. Це величезні витрати, особливо якщо врахувати, що світовий ВВП у 2023 році становив лише 105 трильйонів доларів.

Науковці визнають, що навіть при такому високому потенціалі алмазного пилу, ще потрібно вирішити безліч питань. Наприклад, чи можливо взагалі відправити тверді частинки в атмосферу без ризику їх коагуляції, що може призвести до нагрівання.

«Це цікава ідея, але якщо реалізовувати щось сьогодні, то, ймовірно, це буде сульфат», - зазначає інженер Дуглас МакМартін з Корнельського університету

Читай також:

Відкриття Христофором Колумбом Америки наприкінці XV століття стало справжнім тектонічним зсувом не лише у географії, а й у світовій економіці. 
18102025
Мова — це не просто набір звуків. Це частина нашої ідентичності, ознака культури й навіть самоповаги. 
Його вакцини врятували сотні тисяч життів, зупинивши масштабні епідемії чуми та холери в Індії. 
18102025
Осінь завжди приходить з певною меланхолією: листя змінює колір, повітря стає прохолодним, а дні коротшають...
Історія про скарби Павла Полуботка — чернігівського полковника та наказного гетьмана Лівобережної України, який жив 300 років тому, досі не дає спокою історикам, шукачам пригод та, звісно, українцям.