24 квітня о 19:40 на телеканалі 2+2 відбудеться прем’єра містичного детектива «Злі духи»
Олександр Яцентюк зіграв у стрічці столичного слідчого Маркіяна Сича, який після поранення на фронті приїздить у санаторій в тихе карпатське село Ясени на реабілітацію. Та замість відпочинку опиняється у вирі загадкових смертей, старих секретів і забутих ритуалів. Розплутувати клубок інтриг йому доводиться з місцевим дільничним Басюком, якого зіграв Олександр Ярема.
В ексклюзивному інтерв’ю УНІАН актор розкрив деталі зйомок, розповів про особливий зв'язок з покійним батьком та свої амбіції.
Олександре, чим вам запам'яталися зйомки в серіалі «Злі духи»?
Напевно, поїздкою в Карпати, бо це незвично для серіалів. А ще співпрацею в кадрі з чудовим Олександром Яремою. Щасливий був знову зустрітися з ним на майданчику. Пам’ятаю, на пробах іншого проєкту режисер попросив спровокувати колегу, в кінці сцени піти не за текстом, а імпровізувати. Олександр ні на секунду не розгубився, не вилетів з персонажа, а продовжував грати. Мені здається, що в Яреми мало б бути прізвище Глиба. Бо він є дуже крутим, багатогранним актором. Ще на пробах «Злих духів» розумів, що у нас складається колоритний дует, за яким буде цікаво спостерігати глядачеві.
Цей матеріал видався мені досить цікавим, незвичним, трохи містичним. Хоча я сам, як і слідчий Маркіян, не вірю в містику. Але вірю в те, що все ж існують певні сили, які мають вплив на перебіг подій, допомагають мені.
Що ви маєте на увазі?
Вірю, що мені допомагає сила, пов'язана з моїм покійним батьком, який загинув, коли мені було 9 років. Він трагічно загинув, розбившись на мотоциклі в 31 рік. Мені його дуже не вистачало, і між нами досі є певний зв'язок. Я точно знаю, що він оберігає мене, допомагає у скрутних моментах. Варто мені подумати про нього, і ситуація покращується. Це така дуже особиста тема для мене.
Що було найважчим під час зйомок?
Я не скажу, що мені було десь дуже важко. Так, було спекотно, доводилося підійматися на скалу крутими схилами. Але водночас це було дуже кумедно, бо Саша Ярема влучно коментував цей процес, і всі просто вибухали від сміху.
Особисто я не відчував якихось фізичних навантажень, оскільки більш-менш слідкую за своєю формою, намагаюсь бути зі спортом на «ти», періодично займаюсь з тренером, якщо потрібно підігнати форму для проєкту чи відпрацювати трюки з каскадерами. У «Злих духах» спеціальної підготовки не знадобилося. Єдине, пропрацював моменти, пов’язані з травмою руки мого героя. Він же приїхав на реабілітацію після поранення, рука в нього нерухома, постійно перебуває в пов’язці. Перед зйомками я спеціально ходив з нею, щоб вжитися в персонажа, відчувати його фізику.
Ваш герой – військовий, чи думали ви, що вас також можуть мобілізувати?
Постійно про це думаю і спокійно до цього ставлюся. Насправді є почуття провини, яке не покидає мене з початку повномасштабного вторгнення. Я ж нічим не відрізняюся від інших чоловіків, які служать. Я також розумію: якщо я не там, то маю робити тут, в тилу, максимально від мене залежне, щоб бути корисним. Нам усім потрібно багато працювати, щоб допомагати, донатити, привертати увагу світу до війни, в тому числі завдяки кінематографу.
Наразі я не маю броні, але мав відтермінування. Влітку минулого року, коли поїхав оновлювати дані до ТЦК, мені виписали повістку, я пройшов ВЛК і мав мобілізуватися. Але за кілька днів була запланована прем’єра вистави, в якій я грав ключову роль, і мені дали відтермінування. Воно закінчилось і зараз я, як і всі, можу отримати нову повістку. Якщо так станеться, то я піду захищати країну. Ні ховатися, ні кудись їхати не збираюся.
Ви прискіпливо обираєте проєкти, в яких знімаєтесь, якими принципами керуєтесь?
Чесно скажу, багато від чого відмовляюсь. В першу чергу, через якість написання самої теми, підходу до того чи іншого продукту. В мене не так багато часу залишилося на кар’єру, оскільки я пізно прийшов в професію, щоб взяти участь в дійсно хороших проєктах. Не хочеться фіксуватися в якихось похмурих персонажах, а рухатися в бік комедії, на приклад. До речі, таку історію можна розвинути в продовженні «Злих духів», бо фінал серіалу так закручений, що можна цікаво продовжити.
Як я обираю ролі? Мені везе в цьому житті трошки, зараз є певні проєкти в копродукції з Польщею, з Британією, також зараз знімаюсь в цікавому зомбі-муві українському. Приваблює мене жанрове, складне кіно, з об’ємними персонажами, втілення яких потребує довгої підготовки, пошуку, експериментів над собою. І такі проєкти одразу помітні тим, скільки праці в них вкладено. Коли передивляюсь свої роботи, помічаю, де можна було зробити по-іншому.
Як Олександр Яцентюк ставиться до своїх ролей, чи планує розвиватися як режисер після знімань власної короткометражки, коли зрозумів, що акторство – це саме те, чим хоче займатися, як ставиться до популярності та про інші цікаві моменти життя актора читай в інтерв'ю УНІАН.
Читай також:
