Був час, коли Османською імперією фактично керували не султани, а їхні матері. Цей феноменальний період історики назвали «Жіночим султанатом»
Це була епоха, коли жінки зосередили у своїх руках неймовірну політичну та фінансову могутність. З середини 16 до середини 17 століття політичний курс Османської імперії часто визначався у жіночих покоях палацу Топкапи. Центральною фігурою цієї епохи стала «валіде султан» – матір чинного правителя. Вона вважалася найвпливовішою жінкою в державі, адже вдало поєднувала беззаперечний материнський авторитет із реальною державною владою.
Український історик Олександр Галенко пояснив, що посада матері султана була не просто почесним титулом, а потужним інститутом з колосальними ресурсами:
«Ось в цей період... якраз виникла посада Валіде султан, і вона активно брала участь у всіх політичних справах. Валіде султан мала більше сили, більше ваги, більше навіть фінансового утримання для того, щоби домогтися виконання своїх планів».
Особливо вплив валіде зростав, коли падишах раптово помирав, і на трон сходив його малолітній син. У таких випадках матір ставала офіційною регенткою і правила від імені дитини.
Найяскравішою представницею такої влади стала Кесем Султан (17 століття). За словами дослідників, її ім'я перекладається як «бійцівський баран», і це прізвисько вона виправдала сповна. Кесем була настільки потужною політичною фігурою, що фактично одноосібно керувала величезною імперією протягом майже 30 років, будучи регенткою при кількох султанах. Вона усувала ворогів, призначала візирів і керувала скарбницею, довівши, що жінки, не маючи формального права сидіти на троні, здатні міцно тримати його у своїх руках.
Але куди зникли гареми в сучасній Туреччині? Про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!
