Чи траплялося вам залишати в кишені купюру й випадково випрати її разом із одягом?
Здавалося б, папір мав би розмокнути та зникнути. Але ні. Сучасні гроші роблять не з дерева, а з льону та бавовни. А от перші 10 доларів узагалі були виготовлені з… конопель.
Ця рослина здавна служила людині. З неї виготовляли одяг, їжу, олію, косметику, ліки, навіть папір і порох. Наші пращури ходили в конопляному одязі, який самі ж і шили. Та попри всю її універсальність, у ХХ столітті коноплі несподівано опинилися під забороною. Причина — вміст наркотичних речовин. Але це лише верхівка айсберга. Справжня причина заборони конопель — у брудній грі великих грошей.
Попри заборони, в Україні знайшли спосіб повернути коноплям добре ім’я. У Глухівському інституті луб’яних культур вчені створили справжній прорив — перший у світі сорт конопель, який повністю позбавлений наркотичних речовин. Це стало початком нової епохи — безпечне та корисне конопляне виробництво стрімко охопило всю країну.
«Коноплі – це цінніший продукт. Всі на сьогодні, які є напрями в нашому житті, усюди використовується даний продукт», — зазначає Сергій Коробченко, завідувач відділу інженерно-технічних досліджень Інституту луб’яних культур.
- Як почалася антиконопляна змова
Повернімося на початок XX століття. До медіамагната Рендольфа Герста — батька жовтої преси — завітав загадковий чоловік. Це був Гаррі Анслінгер, керівник новоствореного бюро з боротьби з наркотиками. Його ідея здавалася шаленою: знищити конопляний бізнес. І це в часи, коли з конопель виготовляли джинси, прапори, і навіть Декларацію незалежності США друкували на конопляному папері.
Анслінгер переконував, що марихуана — зброя комуністів. Мовляв, вороги хочуть підсадити американців на наркотики, щоби знищити країну зсередини. Чиновник навіть замовив створення пропагандистського фільму, що перетворив коноплі на страшилку.
І Герст, який на той час вклав великі гроші в деревообробну галузь, побачив у цій ідеї особисту вигоду. Конопляний папір був дешевшим і міцнішим — саме тому він і став головною загрозою його бізнесу.
До кампанії приєдналися впливові союзники: нафтовий магнат Джон Рокфеллер, власник хімічного гіганта «Дюпон» та інші великі бізнесмени. Усі вони мали одну спільну мету — знищити потужного конкурента.
А жовта преса Герста зробила свою справу.
Газети майоріли заголовками на кшталт: «Сором! Жах! Відчай! Марихуана — трава родом з пекла! Ворог суспільства номер один! Порочний рекет, який простягає руки до твоїх дітей!», – ці страхітливі меседжі діяли — на емоціях і паніці.
Зрештою, Конгрес США піддався тиску й заборонив коноплі. Анслінгер лишився на своїй посаді понад 30 років, зміцнивши свій вплив. Його союзники — заробили мільярди. А у 1961 році світ ухвалив ООНівську резолюцію, яка оголосила коноплі поза законом. Її підписали 73 країни, зокрема й комуністичний СРСР.
Чи справді вся світова заборона була викликана турботою про здоров’я людей? Чому просту рослину назвали «ворогом суспільства номер один»? І кому було вигідно знищити те, що тисячоліттями допомагало людству? Про все це ти можеш дізнатися у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз.
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
