Уявіть собі людину, чия влада була настільки колосальною, що її вплив прирівнювали до королівського, а її статки вражали уяву.
Ця людина – ніхто інший, як князь Василь-Костянтин Острозький, справжній «некоронований король» - так назвав його автор «Історії України-Руси» Михайло Грушевський.
Ви знали, що перший вищий навчальний заклад Східної Європи з’явився саме в Україні? У 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький заснував Острозьку академію – приватний університет, що став маяком знань для всього регіону. На його розбудову родина Острозьких передала 360 000 монет! Якби скласти ці монети одна на одну, то вийшов би стос, вищий за Ейфелеву вежу.
Масштаб володінь Острозького був просто неймовірним. Василь-Костянтин володів величезною кількістю земель історичної Волині, що охоплювала сучасні Україну, Польщу та Білорусь. Микола Бендюк, художник-реставратор, мистецтвознавець та один із найвідоміших дослідників спадщини Острозьких, підрахував, що цій княжій родині належало аж 146 міст!
«Якщо ми говоримо про цей період, то володіння, скажімо, окремої держави герцогство Баварія, ледь дотягувало до 100 міст, а в князя було – 146», - підкреслив Микола Бендюк.
Тобто, один князь контролював більше міст, ніж цілі європейські держави. Це і є та влада, що прирівнювала його до монархів.
Співзасновник Речі Посполитої: король без корони, що обирав королів
У середині XVI століття українські, польські, литовські та білоруські землі об'єдналися в одну з найбільших держав Європи – Річ Посполиту. Цей прообраз сучасного Європейського Союзу, де різні народи спільно обирали парламент та короля, був створений за участі таких українських князів, як Михайло Вишневецький та, звичайно ж, Василь-Костянтин Острозький. Останній майже півстоліття очолював київське воєводство, що давало йому величезний вплив на регіон.
«Князь Острозький управляв містом Київ. Бургомістри, які там були, платили податки йому, а він вже передавав частину королю, а частину забирав собі», - пояснив Микола Бендюк.
Але найцікавіше – це його роль у виборах короля Речі Посполитої. Король обирався голосуванням шляхти, і значна частина цієї шляхти контролювалася Василем-Костянтином Острозьким.
«Це можна розглядати частково, як певну православну партія в сенаті. Коли йшли вибори, князь приїжджав зі своєю фракцією, це було 200-300 голосів. Домовленість з князем, його перехід на той чи інший бік міг бути свого роду контрольним пакетом акцій, щоб здобути перемогу», – розповів в.о. директора Державного історико-культурного заповідника Острога Анрій Брижук.
Наприклад, коли обрали Стефана Баторія, Острозький одразу ж отримав право на безмитну торгівлю.
Це не просто вплив – це фактичне право вирішувати, хто сяде на королівський трон. Більше про рід Острозьких та їхній вплив дивись у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також:
