Головним інструментом художника завжди вважався зір….
В основі його таланту саме гостре око, це здатність бачити більше ніж інші. Але що відбувається, коли художник сліпий? Тоді у повній темряві пензлем майстра починає керувати його пам’ять та душа.
Харківські художники Дмитро Дидоренко втратив зір у 1991 році, поряд із ним розірвалася стара німецька бомба часів Другої світової війни. Зір зник, але талант художника нікуди не подівся. Свої перші картини митець написав вже за 4 місяці після жахливої травми. Дмитро розробив власний стиль живопису, який назвав «impossible», тобто «неможливо», підкреслюючи те, що його творчість справляє на глядачів незабутнє враження.
«Чому назва саме «неможливо»? Завжди, коли люди приходять на виставку, багато хто говорить лише одну фразу: «Господи, неможливо, це неможливо». Вони вважають неможливим, щоб незрячі могли таке створювати. Але я дійсно розробив технологію, вона повністю автентична, аналогів немає у світі» - стверджував Дмитро.
Критики спершу сприймали роботи Дидоренка як наївне прагнення до творчості, але тепер його картини виставляються в музеях і приватних колекціях у 19 країнах світу.
Історія іншого художника, Джона Брамблітта з Америки, теж є вражаючою. 2001 рік повністю змінив життя Брамблітта. Після чергового нападу епілепсії, він повністю осліп. Єдиним спасінням для нього стала можливість малювати. Тепер, працюючи над полотнами, Джон використовує не очі, він бачить пальцями. А для цього наносить на полотно текстурну фарбу, за якою й орієнтується на полотні. Пальці рук дають йому змогу бачити значно гостріше, ніж раніше він бачив очима. Критики кажуть, після втрати зору Джон почав писати краще, і сьогодні його полотна об’їздили увесь світ.
Але зрозуміло, що художники, які втратили зір вже в дорослому віці, відтворюють на полотні здебільшого образи, побаченні раніше.
А от маляр з Туреччини, Есреф Армаган незрячій від народження. І все, що він зображає: натюрморти, пейзажи, і навіть портрети, він бачить руками. Його роботи справді заворожують так, ніби мають якусь силу. Езотерики запевняють, у людей з втратою зору з’являється інше, ментальне бачення.
«Це називається третє око. Воно просто починає працювати. Як вони бачать? Силуетно! Вони не можуть побачити повністю обличчя, далечінь, чи побачити якісь деталі на обличчі», - сказала Сімона Бородіна, езотерик.
Есреф не може пояснити таку властивість у своїх картинах. Адже сам, на власні очі ніколи не бачив того, що малює. Проте, в його роботах наявні й композиції, й перспективи. Він зображує людей, тварин, квіти, пейзажі з дивовижною схожістю. То може це дійсно не вада, а прорив до іншої реальності?
Досліджуй незвідане разом з нами та дізнайся більше про життя сліпих художників у нашому сюжеті. Дивись відео «Загубленого світу» вже зараз:
Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.
Читай також:
